Уночі 14 листопада уламки від масованої російської атаки зачепили будівлю Посольства Азербайджану в Києві. Сквер Гейдара Алієва, розташований поруч з посольством, також зазнав пошкоджень. Частину периметрової огорожі було повністю знищено, а службові автомобілі, адміністративна будівля та консульський відділ отримали пошкодження. Постраждали й навколишні багатоповерхівки та приватна клініка.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв засудив атаку під час телефонної розмови з Президентом Володимиром Зеленським. Лідери також обговорили розвиток двосторонніх відносин та партнерства між Україною й Азербайджаном.
Російського посла в Азербайджані було викликано для надання пояснень. Йому нагадали, що це не перший подібний інцидент. 10 березня 2022 року авіаудар серйозно пошкодив будівлю Почесного консульства Азербайджану в Харкові. 2 січня 2024 року нерозірвана російська ракета «Кинджал» утворила триметрову вирву поруч із посольством у Києві.
Напади на азербайджанські нафтові об’єкти
Упродовж літа Росія цілеспрямовано атакувала азербайджанські енергетичні активи як акт помсти за спроби Баку розширити свою присутність на енергетичних ринках, а також на тлі посилення етнічної напруги з Москвою. Нафтобаза азербайджанської компанії SOCAR в Одеській області зазнала серйозних руйнувань унаслідок ударів російських дронів уночі 8 та 18 серпня.
Попри очікування в Україні, ці події не призвели до зміни військової позиції Азербайджану — Баку так і не відкрив можливості постачання зброї Україні.
Напруга між Баку та Москвою
У червні 2025 року російські силовики затримали та вбили двох азербайджанських братів у Єкатеринбурзі, що викликало обурення в Азербайджані. В Баку інцидент назвали «тортурами». У відповідь Азербайджан провів обшук в офісі російського пропагандистського агентства Sputnik та скасував усі заплановані російські культурні заходи.
У жовтні 2025 року президенти Ільхам Алієв і Володимир Путін провели зустріч. Під час переговорів російська сторона визнала, що азербайджанський авіалайнер був збитий російськими силами ППО. (25 грудня 2024 року азербайджанський пасажирський літак зазнав катастрофи поблизу Актау в Казахстані, внаслідок чого загинули 38 людей. Відтоді Азербайджан наполягав на провині Росії та вимагав покарання винних).
Висновок
Російські атаки на цивільну інфраструктуру є цілеспрямованими, але часто хаотичними. Водночас очевидно, що Москва продовжує провокувати Азербайджан, оскільки країна — повільно, але впевнено — позбувається російського впливу. Попри культурні відмінності, Київ і Баку мають спільну постколоніальну травму, сформовану довгою історією російських репресій, тоді як Кремль і далі розпалює ворожість до обох націй.
За умов потужної підтримки з боку Туреччини Азербайджан має змогу зайняти жорсткішу позицію щодо Росії. Однак його реакція на російські провокації поки залишається обережною. Ослаблена Росія створює історичне вікно можливостей для колишніх поневолених країн відстоювати свої інтереси — особливо для Азербайджану, який підтримує суверенітет України й наголошує, що територіальні поступки ніколи не приносять миру.
