Російські ракетно-дронові атаки не припиняються. Згідно з даними ООН, у 2024 році було пошкоджено втричі більше енергоблоків, ніж узимку 2022-2023 року. Окрім цього, станом на червень цього року виведено з ладу 73% теплових станцій.
Також Росія регулярно атакує цивільні об’єкти. Наприклад, 8 липня вранці російські війська завдали ракетних ударів по Києву, Дніпру, Кривому Розу та низці інших українських міст. Постраждала Національна спеціалізована дитяча лікарня “Охматдит”.
Відтак пропонуємо аналіз того, як світові медіа писали про російські ракетно-дронові атаки на початку повномасштабного вторгнення та що пишуть зараз.
Поява коментарів Росії: американські медіа
У 2022 році The New York Times висвітлював початок повномасштабного російського вторгнення з акцентом на масові обстріли Києва та інших великих міст. Вони підкреслювали гуманітарні наслідки, зокрема, втрати серед цивільного населення та руйнування інфраструктури.
Наприклад, у цій статті журналісти наголошують, що “Харків, друге за величиною місто України, протягом останніх шести місяців зазнавав майже постійного потоку артилерії, ракет і ракет”. Також зазначають на кількості жертв серед цивільного населення, цитують інформацію з українських офіційних джерел.
У цій статті The New York Times повідомляє про одну з найбільших ракетних атак Росії по Україні та аналізує, скільки запасів ракет ще є в РФ. Медіа цитує слова українських та іноземних високопосадовців.
В цьому матеріалі журналісти зауважують, що “арсенал передової зброї, надісланий союзниками Києва, не зміг зупинити виснажливі атаки Москви на енергетичну інфраструктуру”. Також детально аналізують скільки ракет збили, а скільки завдали пошкоджень та з якими наслідками зіткнулись українці.
У 2024 році повідомлення про російські ракетні атаки поділяються на 2 типи: загальне зведення інформація та більш детальні репортажі.
Наприклад, у цій статті The New York Times надали загальну інформацію про влучання у військову академію в східному місті Полтава: кількість жертв, слова офіційних посадових осіб. У цій статті журналісти зробили більш детальний аналіз події та взяли коментар в одного з очевидців.
Ще однією відмінністю є поява коментарів з російської сторони. Наприклад, тут Thye New York Times пишуть: “Міністерство оборони Росії поки не коментує удари в Харкові”. В метаріалі про удар по військовій академії журналісти написали: “Володимир Рогов, призначений Кремлем окупаційний чиновник на півдні України, заявив у дописі в додатку для обміну повідомленнями Telegram, що військова школа, яка постраждала під час ракетного удару, пропонує навчання радіолокації та радіоелектронній боротьбі”.
Британські медіа
У 2022 році BBC активно висвітлював масовані ракетні удари по Україні, підкреслюючи жахливі умови, в яких опинилися українці.
Наприклад, у цій статті BBC аналізували наслідки масованого ракетного удару у жовтні 2022 року та зазначали, що “у столиці Києві 40% жителів без води, а 270 000 квартир не мають світла”, “постраждали енергетичні об’єкти на північному сході Харкова”.
Також BBC робили самостійні аналізи ракетних обстрілів. Наприклад, у цьому матеріалі журналісти самостійно аналізували відео з камер спостереження під час російського удару по ТЦ в Кременчуці. Також журналісти аналізували та розвінчували російські фейкові заяви, що “напад був “помилковим” або “інсценованим” та що торговий центр не працював під час атаки.
У 2024 році кут подачі новин про російські ракетні обстріли не змінився: BBC продовжує висвітлювати інформацію про атаки, кількість ракет, цитує українських посадовців та акцентує на наслідках.
Наприклад, тут журналісти пишуть, що “Щонайменше семеро людей загинули та десятки отримали поранення…Постраждала енергетична інфраструктура, що призвело до масових відключень електроенергії”.
Також BBC почала брати коментарі в очевидців. Наприклад, у матеріалі про обстріл 1 вересня 2024 року взяли коментар в однієї з батьків, у статті про удар по військовій академії в Полтаві журналісти “зустрілися з 26-річним Микитою Петровим, курсантом, який лише два тижні тому вступив до Полтавського військового інституту зв’язку”.
BBC публікувало “Наслідки смертоносної атаки росіян на українське місто Полтава” та наголосили, що відео перевірені їхніми журналістами.
Французькі медіа
Один з найвідвідуваніших французьких новинних сайтів Francetvinfo у 2022 році не публікував окремих новин про ракетні атаки. Вони робили загальні зведеня з військовими новинними протягом дня. У них журналісти завжди згадували про масовані ракетні атаки, кількість запущених та збитих ракет, цитували українських офіційних осіб та розповідали про наслідки атак.
Наприклад, у цьому матеріалі Francetvinfo написали: “У понеділок протягом дня “80% споживачів столиці [залишилися] без водопостачання” і “350 тисяч будинків опинилися без світла”. В цьому теж писали про наслідки: “пошкоджено “29 об’єктів необхідної інфраструктури, чотири будівлі та 35 приватних житлових будинків”, а також школа столиці”.
У 2024 році теж є загальні зведення, однак з’явились і окремі новини щодо військових подій. Принцип подання новий такий самий: кількість запущених та збитих ракет, цитування українських офіційних осіб та наслідки атак. Однак з’явились і новини з російської сторони.
Наприклад, у цьому матеріалі журналісти пишуть про ракетний обстріл Києва 9 вересня 2024 року та пишуть наслідки.
У цьому ж зведенні йдеться про удар по Харкову 30 серпня 2024 року, загиблих. Далі серед новин – інформація з російської сторони, що “Москва заявляє про захоплення трьох сіл на сході”.
Німецькі медіа
Der Spiegel у 2022 році висвітлював російські ракетні атаки, детально описував наслідки та цитував українських посадовців.
Наприклад, тут журналісти писали, що “Центральні цілі, включно з об’єктами критичної інфраструктури, були вражені в Києві” після атаки 10 жовтня 2022 року, тут – що “кількість жертв серед цивільного населення після обстрілу житлового будинку на сході України зростає” після атаки 13 липня 2022 року.
Der Spiegel також іноді надавав аналіз і мету атак. Наприклад, у цьому матеріалі журналісти зазначають, що “Київ звинувачує Москву в навмисній атаці на житлові райони, щоб змусити Україну сісти за стіл переговорів”. За даними британської розвідки, Росія зараз робить ставку на неточні ракети – але через відсутність альтернативи».
У 2024 році видання публікує інформацію про російські ракетні атаки. Однак додаються цитати іноземних офіційних осіб.
Наприклад, у матеріалі про напад на навчальний заклад у Полтаві Der Spiegel додав коментарі міністра закордонних справ Великої Британії, федерального міністерства закордонних справ.
Китайські медіа
У 2022 році Xinhua висвітлював російські ракетні атаки з інформацією про кількість ракет та наслідки збиття, цитувало українських посадовців.
Наприклад, у цій статті журналісти пишуть про ракетну атаку 29 грудня 2022 року, цитують українських посадовців. Зазначають, що “у Києві щонайменше двоє людей постраждали внаслідок удару по приватному будинку”.
Водночас були і новини про атаки з російської сторони. Наприклад, у цьому матеріалі Xinhua цитує Путіна, що “Росія здійснила широкомасштабну атаку на українські цілі в понеділок у відповідь на смертоносний вибух на Кримському мосту”.
У 2024 році ситуація не змінилась. Однак новини про російські ракетні атаки стали коротшими.
Наприклад, у матеріалі про удар по військовій академії у Полтаві лише коротке зведення про кількість загиблих та поранених і цитати українського генпрокурора про вид ракети.
Також Xinhua писали, що “Росія заявила, що 5 українських винищувачів знищено внаслідок ракетного обстрілу”. Проте посилань на ці “російські слова” журналісти не надали.
***
Висвітлення російських обстрілів в Україні у 2022 році було зосереджено на гуманітарних наслідках та деталях атак, тоді як у 2024 році деякі ЗМІ перейшли до більш узагальненого формату з акцентом на висвітленні також російської сторони.
Інтерес західної преси до обстрілу Росією України не зменшився, але змінилася риторика та підходи до висвітлення подій. Стала більша різноманітність стилів висвітлення: від загальних оглядів до детальних звітів. Також деякі ЗМІ почали надавати “право голосу” російській стороні, що досить дивно. Оскільки Росія при будь-якому обстрілі каже, що вона вразила “військові об’єкти” або “помсту за операцію українських військових”.
Аня Остимчук
