Поки Україну звинувачують у “недемократичних тенденціях” через неможливість проведення виборів у воєнний час, найближчий європейський партнер США, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, здійснює кроки, які ведуть до авторитарного правління. Орбан нині розглядає можливість обійняти посаду президента. Він також готується переписати ключові закони та перетворити цю посаду на найвпливовішу в країні.
План Орбана
Головна мета Орбана — зберегти контроль над Угорщиною незалежно від результатів парламентських виборів, запланованих на квітень 2026 року. Угорський парламент, де зараз домінує “Фідес”, нещодавно ухвалив закон, який ускладнює процедуру усунення президента. За новими правилами президент може бути відсторонений лише двома третинами парламенту. Раніше достатньо було простої більшості, тому зміна значно посилює цю позицію.
Чинний президент Тамаш Шуйок — давній союзник Орбана з консервативних кіл, а його повноваження тривають до 2030 року. Однак Орбан може й сам претендувати на цю посаду. Такий крок дозволив би йому діяти, залишаючись фактично недосяжним для парламентського контролю.
Щоб реалізувати цей план, Орбан має спиратися на конституційну більшість “Фідес”. Зміни йому необхідно ухвалити до наступних виборів, адже інший політичний баланс зробить їх неможливими.
Активізація опозиції
Напруга в Угорщині продовжує зростати за наближення виборів. Два дні тому, 9 грудня, ключовий опозиційний політик Петер Мадяр закликав Орбана піти у відставку після оприлюднення нових звинувачень у зловживаннях щодо неповнолітніх у державному центрі в Будапешті.
Віктор Орбан не має іншого вибору, окрім як відправити свій уряд у відставку. Я також закликаю президента висловитися та оголосити парламентські вибори на найближчу можливу дату, — сказав Мадяр.
Україна в риториці Орбана
Орбан використовує Україну як інструмент у внутрішньополітичному дискурсі. Стверджує, що якщо опозиція прийде до влади, Угорщина буде втягнута у війну.
Однак умиротворення диктаторів не запобігає конфліктам. Угорщина, яка колись заплатила високу ціну за визволення з-під совєтського панування, тепер має лідера, що ігнорує цей досвід.
Висновок
Віктор Орбан, прагне забезпечити собі владу на рівні політичних фігур, яких він вважає прикладом, зокрема Путіна, який змінив конституцію, щоб правити необмежений час. Крім того, Орбан користується сприятливим політичним середовищем у США.
Опитування свідчать, що майбутні вибори залишаються непередбачуваними. Опозиція випереджає лише приблизно на десять відсотків, тож розрив ще не такий значний. Проте такі дії чітко показують: Орбан більше не впевнений у легкій перемозі. Його пришвидшені інституційні зміни свідчать про підготовку до сценарію, за якого він може втратити владу, але водночас гарантує, що фактично не покине контроль над країною.
