Понад 538 людей загинули під час протестів по всьому Ірану, зокрема 490 протестувальників і 48 представників сил безпеки, ще понад 10 600 осіб були заарештовані, повідомляють AP і Reuters. Водночас встановити точні цифри складно, оскільки інтернет у країні вимкнений вже понад 60 годин. Іранське державне телебачення повідомляє лише про втрати серед сил безпеки, замовчуючи загибель цивільних.
Генеральний прокурор Ірану Мохаммад Джафар Монтазері заявив, що учасників демонстрацій вважають «ворогами Бога». Це звинувачення за іранським законодавством може каратися смертною карою.
Протести в Ірані та міжнародна реакція
Протести в Ірані спалахнули наприкінці грудня на тлі поглиблення економічної кризи та обвалу національної валюти. Це не перша хвиля масових заворушень у країні: протести подібного масштабу відбувалися у 2009, 2019 та 2022-23 роках.
За оцінками Iran Human Rights, кількість жертв під час протестів 2022 року — які почалися після загибелі Магси Аміні після її затримання «поліцією моралі» за нібито неправильне носіння хіджабу — перевищила 550 осіб.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові допомогти Ірану «здобути свободу», однак не навів конкретних кроків. Водночас іранський парламент попередив, що в разі нападу США на Ісламську Республіку американські військові та Ізраїль вважатимуться «законними цілями».
Україна заморозила дипломатичну співпрацю з Іраном через постачання Тегераном дронів Росії. Однак 10 січня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга засудив жорстоке придушення антиурядових протестів в Ірані та закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Тегеран, провівши паралелі між внутрішніми репресіями Ірану та його поведінкою на міжнародній арені.
Чинний режим як союзник Росії
За даними The Times з посиланням на розвідувальні джерела, верховний лідер Ірану нібито розглядає можливість втечі до Москви у разі падіння режиму.
Росія, ключовий союзник Ірану, традиційно утримується від критики іранської влади. Російські державні та пропагандистські медіа подають протести переважно як фактор дестабілізації, уникаючи теми порушень прав людини.
Висновок
Боротьба Ірану за свободу є важливою не лише для внутрішнього добробуту його громадян, а й для глобальної політики. Тенденції показують, що авторитарні режими, пов’язані з Росією, усе частіше стикаються з внутрішнім тиском і нестабільністю.
