Після майже чотирьох років війни навколо України знову заговорили про узгоджений план миру, який міг би поставити крапку в конфлікті та закласти основи відбудови. Останні тижні переговорів між Києвом, Вашингтоном і провідними європейськими столицями показали, наскільки складним є шлях до домовленостей — і як тонко перетинаються питання безпеки, територій і політичних гарантій.
Що саме пропонується
Українська сторона передала Вашингтону оновлену 20-пунктну рамку мирного плану, у якій поєднані питання безпеки, відновлення і контролю над територіями. Пропозиція має враховувати як збереження незалежності України, так і компроміси щодо ліній фронту.
Сам президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював: «Цей документ має бути надійним та достойним для України» і що лише український народ може затвердити будь-які територіальні зміни через вибори або референдум — позиція, яка відображає жорсткі «червоні лінії» у Києві.
У розмові з журналістами Зеленський також зазначив:
«Сьогодні у графіку — розмова з американською стороною щодо документа, який деталізуватиме процес відбудови та економічного розвитку України після війни».
Позиції Заходу
Роль США у формуванні пропозиції залишається ключовою. За повідомленнями, американська сторона розглядає створення «вільної економічної зони» в частинах Донбасу як компромісний формат, який передбачає демілітаризацію, але без прямого входження російських регулярних частин. Це викликало критику, оскільки багато хто бачить у цьому ризики для контролю й безпеки.
Так, президент США Дональд Трамп, який активно просуває ідеї мирного плану, наполягає, що «Росія має сьогодні перевагу» і критикує українське керівництво за нібито затягування розгляду пропозицій.
Зокрема, Трамп скзазав:
«Ми були дуже близькі до мирної угоди, але Зеленському не подобається концепція».
За словами американського президента, і населення України, і оточення Зеленського в захваті від плану, і лише українського лідера він не задовольнив.
При цьому стосовно питань гарантій для України Меган Моббс, президент R.T. Weatherman Foundation та директор Центру американської безпеки та захисту Незалежного жіночого форуму, каже:
«Ці гарантії не призначені для забезпечення згоди Росії. Вони призначені для того, щоб зробити відмову Росії дорогою, обмеженою і, зрештою, самогубною. Справжній ризик полягає не в відмові Росії. Справжній ризик полягає в ваганнях Заходу — пом’якшенні цих заходів в надії заздалегідь забезпечити співпрацю Росії. Це гарантує провал. Росія використовує неоднозначність, а не твердість. Тож якщо Росія прийме ці умови, це буде не тому, що вони справедливі. Це буде тому, що альтернатива гірша».
За її словами, історично Росія приймає несприятливі домовленості з безпеки за трьох умов:
- Коли ескалація погіршує її стратегічне становище, а не покращує його.
- Коли результати стають передбачуваними та обмеженими.
- Коли час перестає працювати на її користь.
Путін не зацікавлений у мирі, якщо цей «мир» не буде у вигляді капітуляції України.
Вторить їй і спеціальний кореспондент Kyiv Post Джейсон Джей Смарт:
«Росія явно не зацікавлена в мирі. Росія зацікавлена в створенні умов для поліпшення своїх шансів на наступному етапі війни».
При цьому експерти зазвичай сходяться у думці, що гарантії для України можуть бути за зразком 5 статті НАТО, а чисельність ЗСУ має бути доведено до 800 тисяч з сучасним обладнанням, аби вони були потужним стримуючим фактором для росії.
Європейські «червоні лінії»
Французький президент Еммануель Макрон раніше підкреслював, що мир повинен бути не ціною капітуляції:
«Цей план добрий тим, що пропонує мир, але він має бути погоджений з європейськими партнерами, оскільки деякі його положення неприйнятні з погляду суверенітету України й безпеки Європи».
Також у Брюсселі звучать заклики підтримувати Київ без ослаблення оборонного потенціалу, а будь-які зміни статусу територій мають відбуватися у відповідності до міжнародного права — без примусу чи зовнішніх ультиматумів.
Російська позиція
Володимир Путін заявляв, що Росія отримала американський «мирний план» і що цей документ «може бути покладений в основу мирного врегулювання». Однак у той же час але конкретних кроків або погоджень з Москви поки немає. Це вкотре підтверджує, що будь-який мирний процес буде нелінійним і залежатиме від готовності сторін до компромісів.
У свою чергу помічник путіна Юрій Ушаков заявив:
«Москва різко проти змін у мирному плані, особливо в частині «територіального питання».
Так, за його словами, кремль поки не бачив змін у документах, запропонованих США, але все одно буде проти.
Що далі
План миру, який зараз обговорюється у Вашингтоні, Брюсселі та Парижі, — це скоріше дорожня
– чітких гарантій безпеки для України;
– міжнародного механізму моніторингу і контролю;
– легітимного волевиявлення українського народу щодо будь-яких змін.
Президент Зеленський формулює це так:
«Ми будемо працювати конструктивно з усіма партнерами, але гідний мир має бути справедливим для України».
Висновок
Сьогоднішні дискусії про мирний план для України — це не лише дипломатія, а й тест на здатність світу захищати принципи міжнародного права в епоху глобальної нестабільності. У цьому процесі кожне слово лідерів, кожна деталізована формула та кожна погоджена сторінка документа мають значення, адже від них залежить майбутня архітектура безпеки Європи. Мир, який пропонується Україні, не може бути миром з примусу чи втоми — лише миром, що ґрунтується на справедливості, відповідальності й реальних гарантіях. Тому ключове завдання на найближчі місяці — перетворити політичну волю партнерів на конкретні механізми, які захищатимуть державу та гарантуватимуть, що нова війна ніколи не стане можливістю.
