Європа дедалі частіше стикається з новим типом загроз, які важко ігнорувати або локалізувати дипломатією. Однією з найнебезпечніших гібридних операцій, за оцінками європейських розвідок, стала поява невідомих безпілотників поблизу стратегічних об’єктів. Упродовж 2025 року невідомі дрони порушили повітряний простір щонайменше дев’яти європейських держав: Фінляндії, Норвегії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Румунії та Молдови. Абсолютним рекордсменом за кількістю інцидентів стала Німеччина, де зафіксували понад тисячу випадків появи невідомих БпЛА. На тлі цих подій європейські уряди переходять від ситуативних рішень до системної підготовки до можливого воєнного сценарію. Центральним елементом цієї підготовки стає протидія масовим атакам безпілотників та укріплення східного флангу.
Польща: щит від дронів і укріплення кордонів
Польща опинилася серед країн, які найактивніше реагують на зростання безпекових ризиків. Варшава планує протягом двох років завершити створення нового комплексу захисту від безпілотних літальних апаратів уздовж східних кордонів. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик. За його словами, частина системи може бути введена в експлуатацію вже приблизно за пів року.
Нові елементи протидії дронам інтегрують у багаторівневу оборонну лінію, розгорнуту ще десять років тому, до якої входять ракетні комплекси та багатоствольні артилерійські системи. Загальна вартість проєкту перевищує 2 мільярди євро. Фінансування здійснюватиметься переважно за рахунок європейських фондів у межах оборонної кредитної програми SAFE (Security Action for Europe), а також частково з державного бюджету Польщі.

Паралельно Варшава реалізує програму укріплення східного кордону — операцію «Східний щит». Як повідомляє німецьке видання Bild, до неї долучиться Німеччина. Німецькі військові допомагатимуть у спорудженні траншей, встановленні колючого дроту та протитанкових загороджень на кордоні з Калінінградською областю РФ і Білоруссю. Початок робіт запланований на другий квартал наступного року, завершення — на 2027 рік.
Водночас Німеччина вже бере участь у захисті польської території: в районі Жешува розгорнуті системи Patriot, а поблизу Калінінграда несе чергування німецька авіаційна група.
Інші країни та їх оборона
Посилення оборони охоплює не лише Польщу. Естонія розпочала будівництво бункерів на кордоні з Російською Федерацією. Перший етап передбачає встановлення 28 фортифікаційних споруд, однак у перспективі система має складатися з 600 бункерів. Вони спроєктовані так, щоб витримувати удари артилерійських снарядів калібру 152 мм, а у разі загострення будуть доповнені колючим дротом і «зубами дракона». Крім того, на південно-східному кордоні країни планують звести майже 40-кілометровий протитанковий рів.
Інші держави регіону також активізують зусилля. Латвія у 2025 році спрямує 200 млн євро на посилення протиповітряної оборони та ще 50 млн євро — на розвиток безпілотних систем. Фінляндія закупила сотні комплексів для виявлення й придушення дронів. Зміцнює свою оборону і сусідка Польщі — Литва. Агентство оборонних ресурсів підписало контракт на 156 млн євро зі шведським виробником Saab Dynamics щодо закупівлі протитанкових боєприпасів, повідомили в Міністерстві оборони Литви.
“Європа нарешті прокидається через вторгнення російських дронів. Європейські лідери дедалі чіткіше розуміють: загроза — реальна, і її потрібно стримувати системно”, — зазначає The Telegraph.
Видання наголошує, що використання дешевих безпілотників створює серйозну економічну дилему для оборони, змушуючи країни шукати альтернативні, менш затратні способи перехоплення.

Висновок
Європейські країни дедалі чіткіше усвідомлюють, що гібридні атаки можуть стати прологом до масштабнішого конфлікту. Масове використання безпілотників змінює саму логіку оборони та змушує інвестувати не лише у ракети, а й у технологічні та інженерні рішення.Польща вибудовує багаторівневий захист від дронів і укріплює кордони, країни Балтії зводять фортифікації, Північна Європа посилює протиповітряні спроможності.
Ці кроки не означають неминучості війни, однак свідчать про зміну підходу до безпеки. Європа більше не покладається лише на стримування словами. Підготовка до відбиття масових атак стає ключовим елементом нової оборонної реальності.


