Ситуація в Сирії залишається складною та багатогранною, з численними внутрішніми та зовнішніми гравцями, які впливають на перебіг подій. Нещодавні успіхи сирійських опозиційних сил, зокрема захоплення Алеппо тиждень тому та падіння Дамаска вчора, свідчать про ліквідацію режиму Башара Асада та значне послаблення впливу його союзників, зокрема Росії.
В цей період активних подій треба підняти важливу тему щодо релігійних громад у Сирії, щоб уникнути переслідувань та жертв. Християни в Сирії становлять приблизно 10% населення, зосереджуючись у таких містах, як Дамаск, Алеппо, Хомс та Латакія. До початку громадянської війни в Алеппо проживало близько 180 тисяч християн, одна з найбільших громад на Близькому Сході. На сьогодні їхня кількість зменшилася до приблизно 30 тисяч.
Громадянська війна в Сирії розпочалася 15 березня 2011 року як частина демонстрацій Арабської весни. Бої за Алеппо розгорнулися влітку 2012 року, що призвело до значного відтоку християнського населення, особливо в період інтенсивних бойових дій між 2012 та 2016 роками.
За режиму Башара Асада християни обіймали певні посади в уряді та адміністративних структурах, хоча їхня присутність була обмеженою. Основні керівні посади у війську й уряді переважно займали алавіти [це релігійна група, яка належить до шиїтського напрямку ісламу].
Серед опозиційних угруповань діють організації, такі як “Хайят Тахрір аш-Шам” та “Ісламська держава Іраку та Леванту,” відомі своїми радикальними ідеологіями та історією нападів на релігійні меншини, включно з християнами. У жовтні 2013 року бойовики “Фронту ан-Нусра” (нині відомого як “Хайят Тахрір аш-Шам”) убили 46 християнських цивільних осіб у місті Садад, включаючи жінок і дітей; це стало одним із найбільших нападів на християнську громаду за час конфлікту. Крім того, у червні 2012 року християнським жителям міста Кусейр висунули ультиматум залишити місто під загрозою смерті.
Захист прав людини, зокрема релігійних меншин, є ключовим питанням міжнародного права та створення демократичного уряду і правління. Хоча легітимність нового уряду часто визначається не лише дотриманням прав людини, а й здатністю забезпечувати стабільність, питання захисту прав меншин залишається центральним для міжнародного співтовариства та оцінки моральної довіри до будь-якого уряду.
З огляду на це, міжнародна спільнота повинна вжити заходів для запобігання новій хвилі переслідувань християн у Сирії. Важливо, щоб нові сили, які приходять до влади, забезпечили захист прав усіх релігійних меншин та дотримання міжнародних норм прав людини. Тільки за таких умов перемога над авторитарним режимом Асада може сприяти довгостроковій стабільності в регіоні.
Україна, яка сама стикається з агресією та порушенням прав людини, підтримує зусилля, спрямовані на подолання російського впливу в Сирії. Проте ми закликаємо всі сторони конфлікту поважати права релігійних меншин і гарантувати безпеку християнських громад. Міжнародна спільнота повинна бути пильною та готовою до дій, щоб запобігти можливим злочинам проти людяності та забезпечити захист усіх громадян Сирії, незалежно від їхньої релігійної приналежності.
Лідер “Хайят Тахрір аш-Шам” Абу Мохаммад аль-Джолані заявив, що опозиція прагне створити інклюзивне суспільство, де права кожного будуть захищені. Ми сподіваємося, що ці заяви будуть підкріплені конкретними діями, і новий уряд докладе всіх зусиль для забезпечення безпеки та рівноправності для всіх громадян Сирії. Захист християнських громад у Сирії не лише сприятиме внутрішній стабільності, але й зміцнить довіру до нового уряду як потенційного партнера міжнародного співтовариства.
Цікавий факт про місто Садад, де було вбито 46 християн: більшість населення вважає себе віруючими Сиро-Яковитської Церкви. Історія цього поселення налічує 4000 років — воно згадується ще в Старому Завіті як Цедад. До сьогодні місцеві жителі розмовляють арамейською мовою — тією самою, якою говорив Ісус Христос.
Ситуація в Сирії, особливо щодо християнських громад, вимагає створення міжнародної місії з моніторингу, яка могла б ефективно контролювати дотримання прав релігійних меншин і документувати випадки порушень. Така місія, організована під егідою ООН або міжнародних правозахисних організацій, повинна збирати докази атак на християнські громади, руйнування церков і порушень прав людини для подальшого притягнення винних до відповідальності через міжнародні суди. Цей моніторинг також має включати постійний аналіз безпекової ситуації у постраждалих регіонах, як-от Садад чи Алеппо, та регулярні звіти для міжнародної спільноти. Крім того, результати роботи місії можуть стати основою для розробки конкретних рекомендацій щодо відновлення правового порядку, забезпечення гуманітарної допомоги і підтримки постраждалих громад, що сприятиме зниженню ризиків нових переслідувань.
Володимир Савченко, засновник та ідейний натхненник проєкту “The Ukrainian Review”
