Ухвалення Казанської декларації 23 жовтня – на другий день саміту БРІКС у Казані – продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою та не створила альтернативну структуру безпеки, яку бажає Кремль, пише Суспільне.
Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Зокрема, як відзначили аналітики, у Казанській декларації війна Росії в Україні згадувалася лише один раз.
У декларації йдеться, що всі підписанти повинні діяти відповідно до принципів Статуту ООН – включно з положеннями про повагу до територіальної цілісності – і що країни БРІКС вітають “відповідні” пропозиції посередництва, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання війни шляхом діалогу та дипломатії, – наголошується в аналітичному звіті.
Також аналітики додали, що Україна підкреслила, що “принципи Статуту ООН” є основним шляхом, за допомогою якого Україна може досягти миру, і наголосила на незаконності російської війни з точки зору міжнародного права. Як відзначили в ISW, Міністерство закордонних справ України відреагувало на Казанську декларацію, заявивши, що вона свідчить про те, що Росія не змогла “експортувати” свої погляди на зміну світового порядку та архітектури глобальної безпеки країнам-учасницям саміту БРІКС.
МЗС України заявило, що декларація також демонструє, що держави БРІКС не є єдиними у питанні війни Росії проти України, ймовірно, через те, що багато з цих країн підтримують принципи Статуту ООН. Служба зовнішньої розвідки України аналогічно оцінила, що саміт БРІКС не призведе до схвалення міжнародним співтовариством альтернативної системи міжнародного врегулювання, якої прагне Росія, і заявила, що Індія, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Бразилія та Південна Африка виступили проти перетворення БРІКС на антиамериканську коаліцію, – йдеться в аналітичному звіті.
22 жовтня, в Казані розпочався саміт лідерів країн БРІКС.
