14-16 лютого світові лідери зібрались на 61-й Мюнхенській безпековій конференції, щоб обговорити ключові виклики міжнародних відносин. Українську делегацію очолив Володимир Зеленський, делегацію США — віцепрезидент Джей Ді Венс. Питання війни в Україні стало ключовим для обговорення, і на тому, що воно буде у фокусі, наголошував ще до події держсекретар США Марко Рубіо у своєму інтерв’ю для SiriusXM Patriot.
Новообрані представники від США просували своє нове бачення регулювання російсько-української війни та європейського вектора розвитку, а представники Європи аргументували своє право на участь у потенційних перемовинах із Росією, частково погоджуючись із зауваженнями на свою адресу від американських партнерів, а частково — заперечуючи.
Українська сторона ж нагадувала про важливість справедливого миру не лише для безпеки України, а й світової, і про реальні наміри росіян.
Своє спілкування із журналістами у перший день Володимир Зеленський розпочав із російської атаки на блок ЧАЕС, що сталася уночі перед конференцією та підкреслив, що саме поточні умови Росії дозволяють їм вчиняти подібні злочини, адже вони почуваються досить впевнено. Під час промови 15 лютого він також загострив на цьому увагу. Нещодавню телефонну розмову з Трампом за 12 лютого, що тривала близько години, він назвав хорошою.
Мені здається, що це важливі речі, які президент Трамп повинен чути, що вони [росіяни] продовжують контакти з Північною Кореєю щодо постачання військового контингенту, зброї та ракет, — додав він щодо аргументів у діалозі з Президентом США.
Зеленський наголосив на можливих загрозах з боку Білорусії, де Росія планує підготувати 15 дивізій, і це угруповання, на думку Президента України, цілком може рушити на Україну, Польщу чи країни Балтії. Протягом конференції він повторював тезу, що Росія насправді не хоче миру й своїм наступним кроком намагатиметься випробувати стійкість НАТО.
Європа буде збільшувати об’єднання навколо України, — заявив Володимир Зеленський у контексті реакції партнерів на поточну риторику навколо перемовин. Тезу щодо посилення оборонних потужностей підхоплювали й самі лідери європейських країн-союзників.
Марк Рютте у розмові з Джей Ді Венсом щодо зміцнення НАТО визнав: “Ми маємо вирости в цьому сенсі”. Генеральний секретар альянсу наголосив, що в Україні необхідно досягти тривалого миру, а не повторити “Мінськ” [Мінські угоди].
Україна-США: активізація розмов
Головним очікуванням стали результати діалогу між Україною та Сполученими Штатами, оскільки це перша зустріч з новими представниками влади після виборів.
Українська сторона, як повідомляє Суспільне, приїхала на зустріч з проробленим “домашнім завданням”. Напередодні, 12 лютого, Міністр фінансів США Скотт Бессент під час візиту до Києва передав чернетку угоди щодо доступу до корисних копалин України, і до Мюнхенської конференції українська сторона мала ознайомитись із нею та внести правки зі свого боку.
Тема ресурсів України постійно згадувалась у розмовах із США. Наголосили на цьому й у звіті на офіційному вебсайті Президента України після зустрічі з двопартійною делегацією Сенату США, де він подякував представникам республіканців та демократів за довготривалу підтримку.
У своїй розмові з пресою 15 лютого Володимир Зеленський пояснив, що угода про корисні копалини підписуватиметься вона на рівні відповідних міністерств, однак перед цим він має переконатися, що вона містить дієві гарантії безпеки, яких наразі там бракує, тож можна припустити що поля Мюнхенської конференції не стали місцем для остаточного погодження документа.
Своєю чергою керівник Офісу Президента України провів зустріч зі спецпредставником Трампа з питань України та Росії Кітом Келлогом.
Обговорили продовження підтримки України. Це питання безпеки не лише нашої країни, а й усієї Європи та світу. Допомагати Україні зараз — набагато дешевше, ніж протистояти сильнішій Росії пізніше, — поділився результатами розмови Андрій Єрмак у своїх соцмережах. У останній день конференції керівник ОП зустрівся зі спеціальним посланником з особливих доручень Президента США Річардом Гренеллом.
Володимир Зеленський згодом у розмові з журналістами сказав, що в Україні чекають на Келлога, і він має бажання поїхати зі спецпредставником на фронт до солдатів, щоб той почув інформацію з перших вуст.
Як зазначають у Суспільному, Кіт Келлог долучився до Восьмого українського ланчу, де оголосив термін 180 днів на врегулювання російсько-української війни, запевнивши, що невдалий досвід укладання мирних угод не повториться, і що Європа не сидітиме за столом перемовин, але при цьому будуть враховані їхні інтереси.
Американський політолог Джейсон Джей Смарт поділився The Ukrainian Review своїми думками щодо такої риторики на адресу європейських країн:
На мою думку, різниця полягає в тому, що Сполучені Штати вважають, що на цьому етапі вони можуть почати розуміти, чого хочуть українська та російська сторони, перш ніж говорити про конкретні шляхи досягнення цього. Тому наразі я не думаю, що вони намагаються знайти рішення. Вони намагаються знайти проблему. Вони просто хочуть зрозуміти, чого вимагає російська сторона для початку переговорів, і оскільки вони все ще працюють над цим, то не готові обговорювати, яка підтримка їм знадобиться з боку європейців для реалізації мирної угоди.
Під час спілкування з журналістами в перший день Володимир Зеленський визнав відхід партнерів із США від ідеї вступу України до НАТО як гарантій безпеки:
Ми повинні з вами усвідомлювати, де ми знаходимось. Сьогоднішня Америка і президент Трамп не готові говорити про НАТО… Я прагматично, чесно говорю і вважаю, що це найдешевший варіант для всіх.
Якщо Україна не стане членом Альянсу, то за словами Президента України, потребуватиме 1,5 мільйона військових. А проте, у своїй промові 15 лютого Володимир Зеленський підкреслив, що він не зніматиме питання вступу України до НАТО з порядку денного. У наступному спілкуванні в межах панелі Майбутнє українсько-американське безпекове співробітництво він уточнив, що те, що Україну не бачать в альянсі — перманентна політика США, а не лише позиція за очільництва Трампа.
У своїй промові Президент України іронічно ствердив:
Зараз найвпливовішим членом НАТО здається Путін — тому що його забаганки мають силу блокувати рішення НАТО.
У заявах представників США прослідковується позиція не заперечення тих чи інших процесів, а характеризування їх як нереалістичних. Наприклад, про вступ України до НАТО республіканець Ліндсі Грем під час панелі Стратегічні інвестиції: майбутнє США висловився радше негативно, а натомість запропонував налякати Путіна тим, що Україна вступить в НАТО одразу ж, якщо він знову розпочне напад. У межах цієї дискусії Грем пояснив, чому українські ресурси, на його думку, можуть стати гарантією миру:
Озброймо цього хлопця [він вказав на Зеленського, який сидів поруч]. Укладімо угоду про видобуток корисних копалин, щоб у нас був американський бізнес-інтерес. Путін не розуміє, що відбувається. Якщо ми підпишемо цю угоду про видобуток корисних копалин, Путіну кінець, тому що Трамп буде захищати угоду, тож найкраще, що може статися, — це якщо він укладе угоду з вами [українцями]. Я сподіваюся, що він буде захищати інтереси Америки, і ця війна закінчиться.
Зеленський у своєю чергою повторив вже озвучені протягом конференції тези про важливість та орієнтовні умови справедливого миру, а щодо українських корисних наголосив, що якщо території України лишаться окупованими, то Росія використовуватиме ці ресурси чи запропонує їх своїм союзникам, адже більша частина покладів сконцентрована на сході України.
Ввечері 14 лютого Зеленський зустрівся із Венсом. Обидва схарактеризували розмову як продуктивну, але подробиці лишаються приватними.
Поспілкувався Президент України наживо і з делегацією Палати представників США на чолі з конгресменом Майком Тернером, де, як зазначається у дописі Зеленського, вони обговорювали продовження спільно оборонної діяльності.
Україна — Європейські союзники
Європейські лідери у своїх промовах зверталися до адвокації продовження допомоги Україні та донесення думки, що швидкі рішення призведуть до ще гірших наслідків.
У перший день конференції Володимир Зеленський мав зустріч із Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та Президентом Європейської ради Антоніу Коштою. у звіті на сайті Єврокомісії, вони висловили готовність поставити Україну в сильну позицію перед будь-якими майбутніми переговорами, і що Україні будуть надані сильні гарантії безпеки, і також зауважили щодо необхідності посилювати оборонну спроможність Європи.
Під час своєї промови ЄС у світі Урсула фон дер Ляєн сказала:
Авторитарні режими цього світу уважно стежать за тим, чи залишиться безкарним вторгнення до свого сусіда та порушення міжнародних кордонів, чи у цього є реальні засоби стримування. Україні потрібен мир через силу. Європа хоче миру через силу, і президент Трамп чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати рішуче налаштовані на мир через силу.
Президентка Єврокомісії підкреслила внесок ЄС в допомогу Україні:
Загальна підтримка становить 134 млрд євро, що еквівалентно 140 млрд доларів, що більше за будь-чий інший внесок.
Вона наголосила, що країни ЄС наразі витрачають на оборону близько 2 відсотків
ВВП, а це значення необхідно підняти до 3+ відсотків. Урсула фон дер Ляєн ствердно відповіла на запитання щодо того, чи має ЄС брати участь у гіпотетичних перемовинах.
Німецька сторона загалом виявляла рішучу позицію.
Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у своїй вітальній промові закликав європейські країни та США продовжувати підтримувати Україну, як це, за його словами, робитиме Німеччина — другий донор після США, та підкреслив, що важливо залишатись суб’єктами, а не об’єктами міжнародного ладу.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус змінив початок своєї запланованої промови, щоб відреагувати на заяви Джей Ді Венса щодо демократичних принципів у Європі. Напередодні віцепрезидент США заявив:
Найбільше мене турбує, що візаві Європи — не Росія, не Китай, не будь-який інший зовнішній актор, а загроза для Європи зсередини. Мене турбує загроза зсередини, відхід Європи від деяких з її найфундаментальніших цінностей, які вона поділяє зі Сполученими Штатами Америки.
До того ж віцепрезидент США розкритикував невизнання результатів виборів у Румунії, що були досягнуті за втручання Росії.
Пісторіус апелював:
Сполучені Штати наполягають на швидкому мирному врегулюванні між Росією та Україною і очікують, що Європа візьме на себе провідну роль у забезпеченні будь-якої угоди. Ці переговори можуть стати поворотним моментом для нашого континенту і трансатлантичних відносин… Вибір, який ми зробимо зараз, визначить, чи будемо ми жити в умовах кризи. Ми повинні гарантувати, що Україна не залишиться наодинці… Без сильної і вільної України не буде тривалого миру в Європі.
Він додав, що Україна має входити до перемовин з позиції сили, і решта Європи має брати в цьому участь, та запевнив, що Німеччина продовжить допомагати Україні, але європейська оборона має нарощуватись.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц також підготував емоційну промову з критикою будь-яких поступок, розпочавши нею другий день конференції, та закликав допомагати Україні після війни:
Абсолютно зрозуміло, що післявоєнна Україна матиме дуже сильну армію, але це підводить мене до питання, як ми можемо отримати гарантію того, що Україна не зіткнеться з наступною війною з Росією через кілька років, і я вважаю, що насамперед це сильна армія України, яка буде більшою за розмір її економіки, чого вона [Україна] не зможе собі дозволити, спираючись на силу власної економіки, тож у повоєнні часи Європа, Сполучені Штати і міжнародні партнери та друзі України нестимуть відповідальність за те, щоб це сталося, і всі види гарантій безпеки мають бути розроблені.
За день до цього у соцмережі Х Олаф Шольц закликав Бундестаг визнати війну в Україні надзвичайною ситуацією. Що це означатиме для Німеччини та України, пояснив колишній науковий директор Оборонного коледжу НАТО в Римі Карл-Хайнц Камп:
Натяк Олафа Шольца на надзвичайний стан пов’язаний з внутрішньою ситуацією в Німеччині. У нашій конституції є обмеження на подальше збільшення державного боргу. Цю «боргову паузу» (Schuldenbremse) можна обійти лише у випадку надзвичайної ситуації. Наш конституційний суд дуже суворий до цього і не бажає визнавати український випадок надзвичайним, оскільки він триває вже три роки, а це означає, що додаткові кошти можуть і повинні бути надані з регулярного бюджету. Шольц, однак, завжди ухилявся від скорочення наших (надмірно щедрих) соціальних витрат, щоб вивільнити кошти на безпеку і оборону. Зрештою, його думка не має значення, оскільки він не буде канцлером за тиждень.
Джей Ді Венс відмовився зустрічатися із Шольцем на полях Мюнхенської безпекової конференції, а натомість провів розмову з лідеркою “Альтернативи для Німеччини” (AfD) Алісою Вайдель. Партія виступає за налагодження відносин з Росією та не включила у програму факт засудження російської агресії в Україні. Ще один кандидат у канцлери Фрідріх Мерц заявив, що у координації з іншими європейськими партнерами, надав би Україні далекобійні ракети Taurus.
Карл-Хайнц Камп припускає, як може змінитися політика Німеччини щодо збройної допомоги Україні:
Найближчі вибори — за умови перемоги Фрідріха Мерца — призведуть до фундаментальних змін у політиці Німеччини, зокрема, до збільшення витрат на безпеку і оборону (що включає військову підтримку України) незалежно від дебатів у Мюнхені. Мерц усвідомлює той факт, що німецький оборонний бюджет має бути збільшений щонайменше до 3% ВВП — незалежно від того, що говорить Вашингтон. Підтримка України з боку Німеччини, яка вже є другою за величиною після США, залишиться.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок назвала найбільшим ворогом Європи “путінську” Росію під час панелі Геополітичне майбутнє Європи.
На безпековій конференції Володимир Зеленський також поспілкувався із низкою європейських лідерів:
— З Прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, подякувавши їй за прямі інвестиції в оборонне виробництво України. У фокусі розмови — протидія російському тіньовому флоту.
— із Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте обговорювались варіанти надійних гарантій для України та формати Рамштайн і Ради Україна-НАТО.
— Із Канцлером Німеччини Олафом Шольцем основою розмови стали ідеї мирного врегулювання.
— З Президентом Фінляндії Александром Стуббом Володимир Зеленський обговорив перспективи фінських інвестицій і україньську далекобійну зброю.
— Разом з Рустемом Умєровим, міністром оборони України, Президент України зустрівся з Премʼєр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Українська сторона подякувала за допомогу, а Дік Схооф пообіцяв надавати її й надалі.
— Із Президентом Литви Гітанасом Наусєдою, у фокусі — посилення ППО.
— із Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре, зокрема щодо фінансування зброї.
— З Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном, де лідери торкнулись теми санкцій проти Росії.
– з головою партії Християнсько-демократичний союз, головою опозиційної фракції ХДС/ХСС у німецькому Бундестазі Фрідріхом Мерцом.
— із генеральним директором Rheinmetall Арміном Паппергером щодо розвитку спільних оборонних проєктів.
Також, як повідомляється у пресслужбі Укроборонпрому, Укроборонпром і французька компанія Thales International SAS підписали угоду про розбудову спільного підприємства на полях Мюнхенської безпекової конференції.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта, Президент Чехії Петр Павел, Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон та Голова Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц обговорювали тему Дивіденди безпеки: європейська підтримка України. Вони також пояснювали, що їхні думки мають бути присутніми за гіпотетичним столом перемовин.
Розпочав дискусію Петр Павел:
Я думаю, що в першу чергу з нашого боку необхідно визначити нашу власну європейську позицію, які наші червоні лінії, які наші лінії відходу, і все це потрібно буде обговорити з Україною.
До цього, як повідомив чеському виданню Novinky міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський, вони з Президентом Петром Павлом переконували Кіта Келлога у необхідності продовження підтримки України.
Метте Фредеріксен з першого речення своєї репліки отримала оплески:
Дозвольте мені почати з відповіді на ваше перше запитання [модератор Катажина Писарська задала цю тему на початку]. Ви запитували всіх нас, учасників дискусії, який план щодо України, і дозвольте мені зробити висновок, що він полягає в тому, щоб виграти війну.
Вона заявила, що Європа робить недостатньо для підтримки України, і що розглядає війну в Україні як прояв російських імперських амбіцій у ширшому розумінні.
Ульф Крістерссон приєднався до сказаного колегами:
Кожен результат, який просто закінчується можливістю для росіян переозброїтися, перегрупуватися, повернутися і піти далі, ніж вони пішли до цього, є очевидно вкрай поганим рішенням.
Генеральний директор зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін, який взяв участь в обговоренні сучасної розвідки, поділився із The Ukrainian Review припущеннями щодо стану Росії зараз:
Я бачу, що росіяни зараз намагаються отримати через переговори все, що вони не отримали військовим шляхом. План полягає в тому, щоб якнайшвидше позбутися санкцій, тому що вони їм дуже заважають. Щодо України ми побачимо під час переговорів максимальний військовий тиск з російського боку, а також побачимо вимоги щодо решти Європи щодо спроб відсунути парасольку НАТО зі східного флангу НАТО і водночас провести військову реформу, створити нові військові можливості на російському, скажімо так, західному стратегічному напрямку на майбутнє.
Росіяни брешуть, і ось як це відбувається. На мою думку, Китай толерує потік західних технологій в Росію, і діяльність російсько-китайських компаній приватних осіб в Росії — це величезна допомога для росіян. Російська військова промисловість і економіка постраждали б набагато більше, якби це було не так.
Україна-світ
Голова ОП Андрій Єрмак і мінстр закордонних справ України Андрій Сибіга провели зустріч із міністром закордонних справ КНР Ван Ї. Згодом Ван Ї спільно з головним зовнішньополітичним радником президента Бразилії Селсо Аморімом зробили заяву, що готові продовжувати конструктивно сприяти врегулюванню російсько-української війни, яку вони назвали “кризою”. Андрій Єрмак також мав змогу провести зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом.
Мюнхенська конференція стала майданчиком для висловлення різних позицій щодо завершення російсько-української війни, що часом вступали в конфронтацію. Вона стала знайомством для політичних лідерів з новою командою США та їх візією на каденцію, що розпочалась. Позиція України лишається незмінною — гарантії справедливого миру. Європейські союзники ж визнали, що потребують підвищення рівня оборони, але водночас продемонстрували й більшу рішучість щодо допомоги Україні.
Представники команди Трампа по-різному трактують його заяви та наміри та з відмінностями від один одного висловлюють і свої думки, тож подальші дії та наслідки попри велику кількість дискусій лишаються непередбачуваними. Попереду — вибори в Німеччині та потенційні візити політиків США в Україну.
Дар’я Маслєнкова
