Австрія зробила внесок у зміцнення енергетичної стійкості України через різні механізми та планує розширювати цю співпрацю шляхом постачання необхідного обладнання й обміну експертизою. До кінця 2025 року країна додатково доклала 0,5 млн євро до Фонду підтримки енергетики, що збільшило загальний внесок до 15,5 млн євро. В інтерв’ю для The Ukrainian Review д-р Роберт Мартін Мюллер, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні, пояснив, як Австрія оцінює свою роль у підтримці енергетичної стійкості України, який внесок уже зроблено та як австрійська експертиза і бізнес можуть долучитися до відбудови стійкішої енергетичної системи України.
Шляхи надання допомоги
Від початку російських атак на енергетичну інфраструктуру України Відень послідовно підтримує енергетичний сектор. У грудні 2022 року Австрія офіційно оголосила про внесок у розмірі 5 млн євро до Фонду підтримки енергетики України.
Крім того, Австрія зобов’язалася допомагати у відбудові України. У межах урядової програми на 2025–2029 роки (Ukraine Wiederaufbau) федеральний уряд Австрії підтвердив свою відданість подальшій підтримці України, приділяючи особливу увагу гуманітарній допомозі та довгостроковій відбудові. Серед ініціатив — додаткові кроки для покращення умов ведення бізнесу для компаній, що працюють з Україною.
Енергетична підтримка
Австрія давно є важливим партнером України в європейському економічному та енергетичному просторі. У контексті російських атак на енергетичну інфраструктуру України, як країна оцінює стратегічну важливість підтримки енергетичної стійкості сьогодні, і яку роль можуть відіграти австрійська експертиза та компанії?
Упродовж усієї (повномасштабної) війни, і особливо під час останньої — дуже складної — зими, ми бачили, що жорстокі російські атаки на енергетичну інфраструктуру мали значний вплив на все населення та економіку загалом. Усі в Україні, незалежно від місця проживання, зазнали серйозного впливу цих атак у повсякденному житті. Тому Австрія, зокрема, підтримувала Україну через Механізм цивільного захисту Європейського Союзу, Фонд підтримки енергетики Енергетичного Співтовариства, а також через Трастовий фонд Світового банку для допомоги, відновлення, реконструкції та реформ України — де ми є восьмим за величиною донором у світі. Крім того, ми надали екстрену зимову допомогу, постачали генератори та інше енергетичне обладнання, а також продовжували гуманітарну підтримку в усіх сферах. Окрім державних інституцій, до допомоги Україні долучилися наші федеральні землі, муніципалітети, громадянське суспільство та бізнес.
Деякі австрійські компанії виробляють саме те обладнання, яке необхідне в цій ситуації. Наприклад, компанія з Тіролю виготовляє контейнеризовані генератори — фактично невеликі мобільні електростанції, які можна швидко розгортати та переміщувати за потреби. Ми запрошували представників українських енергетичних підприємств і громад до Австрії, щоб налагодити тісніші зв’язки з відповідними австрійськими компаніями та оцінити можливості використання в Україні виведених з експлуатації австрійських енергетичних установок і обладнання.
Уроки для партнерів з досвіду України
Наразі Україна не лише захищає свій суверенітет, але й забезпечує енергетичну стабільність ширшого європейського регіону. З погляду Австрії, як досвід України під час війни може допомогти сформувати більш стійку та децентралізовану енергетичну систему Європи в майбутньому?
По-перше, російська агресія показала, наскільки важливо забезпечити диверсифікацію енергопостачання та виробляти якомога більше енергії в межах власних кордонів. Оскільки Австрія має дуже обмежені запаси нафти й газу, нам необхідно розширювати використання відновлюваних джерел енергії, таких як вітрова, сонячна та геотермальна енергія.
По-друге, ми переконалися, наскільки важливо створювати резервні можливості в енергетичних мережах, щоб забезпечити постачання навіть у разі пошкодження чи збоїв окремих елементів системи. Це актуально не лише під час війни. Ми також маємо бути готовими до пошкоджень, спричинених природними катастрофами, терористичними атаками чи кібератаками. Децентралізація виробництва енергії та створення запасів енергетичного обладнання по всій Європі є важливими елементами підвищення стійкості країн до зовнішніх загроз.
Роль Австрії у відновленні енергетики України
Відбудова енергетичної інфраструктури України потребуватиме значних інвестицій та інноваційних підходів. Які моделі співпраці між Україною, Австрією та європейськими інституціями можуть бути найефективнішими для сталого та сучасного відновлення енергетичного сектору України?
Відбудова дає можливість відновити енергетичну систему так, щоб вона була більш інтегрованою з європейським ринком. До війни Україна була експортером електроенергії, і має потенціал знову ним стати.
Усі європейські країни шукають шляхи зробити свої енергосистеми більш надійними та сталими. Відбудова відкриває багато можливостей, щоб як Україна, так і її партнери отримали вигоду від нових генерувальних потужностей. Наприклад, уже існують плани виробництва «зеленого» водню в Україні — частину якого можна буде транспортувати на австрійський ринок наявними газопроводами.
Україна та Австрія підписали меморандум про співпрацю у сфері відновлюваного водню 6 березня 2026 року. Документ передбачає розширення виробництва, розвиток інфраструктури для зберігання та транспортування водню, а також залучення інвестицій у цей сектор.
Співпраця у сферах бізнесу та енергетики
Австрійські компанії мають значну експертизу у сфері відновлюваної енергетики, енергоефективності та сучасних інфраструктурних технологій. Чи бачите ви можливості для глибшого залучення австрійського бізнесу до модернізації енергетики України після війни, і які умови могли б стимулювати інвестиції та технологічні партнерства?
Ми вже спостерігаємо значний інтерес з боку австрійських компаній до участі в повоєнній відбудові, а також попит з боку українських енергетичних компаній на їхню продукцію. Я переконаний, що австрійські компанії відіграватимуть важливу роль у створенні сталої, децентралізованої енергетичної системи в Україні. Зокрема, у сфері гідроенергетики австрійські компанії є серед світових лідерів.
На жаль, жорстокі російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру тривають щодня. За таких умов масштабні інвестиції залишаються надто ризикованими для більшості компаній. Тому наразі основна увага зосереджена на ремонті наявної інфраструктури та плануванні повоєнного періоду.
