62-га Мюнхенська конференція з безпеки (MSC), що проходила з 13 по 15 лютого, традиційно означила ключові поточні особливості західної геополітичної стратегії. В умовах зростання глобальної нестабільності форум висвітлив як глибокі розбіжності, так і нагальні заклики до єдності. Команда The Ukrainian Review була присутня на конференції, фіксуючи ключові заяви лідерів, що визначатимуть майбутнє міжнародної безпеки.
Україна: боротьба за суб’єктність та довгострокові гарантії
Центральною фігурою конференції став Володимир Зеленський. Його виступ у Мюнхені аудиторія зустріла стоячи та проводжала тривалими оваціями. Президент наголосив на необхідності повноцінного залучення Європи до всіх процесів.
«Ми, українці, намагаємося повноцінно залучити Європу до цього процесу, щоб інтереси та голос Європи були враховані», — підсумував український лідер.
Представники The Ukrainian Review були присутні під час ключової промови Зеленського та подальшого спілкування з журналістами. Ось головні тези Президента, які ми виділили:
- Україна отримала пропозицію щодо гарантій безпеки від США на 15 років, проте Київ вимагає угоди на 30–50 років для забезпечення реальної стабільності.
- Будь-яке виведення військ з Луганської та Донецької областей виключене, оскільки там живуть українці, а Росія прагне захопити ці регіони для внутрішньої пропаданти.
- Україна готова до обміну полоненими у будь-якому форматі, зокрема «всіх на всіх». Наразі у РФ перебуває 7 тисяч українців, в Україні — понад 4 тисячі росіян.
- Постачання німецьких ракет Taurus залишається актуальним питанням, рішення по якому досі очікується, хоча війна триває і потреби зростають.
- Вдале використання ракет власного виробництва «Фламінго» по базах комплексу «Орєшнік» доводить ефективність українського ВПК. Одна лінія виробництва була релокована після ворожого удару.
- Україна готова провести вибори лише за умови припинення вогню на 2–3 місяці.
- Україна та США не дозволять Кремлю почати переговори «з чистого листа» через зміну керівників переговорних груп.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час дискусії окреслив нову архітектуру безпеки. Він наголосив, що реальний прогрес можливий лише за наявності чітких, юридично зобов’язальних гарантій:
«Рецепт (завершення війни – ред.) дуже простий — залучення і лідерство США, підвищення ціни продовження агресії для Росії, персонально для Путіна та його режиму. Тобто санкції, ізоляція і конфіскація заморожених російських активів, а також пакет стримування для України, зміцнення наших оборонних спроможностей та армії», — зазначив Андрій Сибіга.
Також обговорювалася присутність сил на місцях у форматі «Коаліції охочих», де американський «backstop» (гарантійна підтримка) є фундаментальним елементом.
Спеціальним гостем заходу став скелетоніст Владислав Гераскевич. Команда The Ukrainian Review була присутня на Українському ланчі, де він подякував за підтримку та «шолом пам’яті» на честь загиблих атлетів.
«Думаю, в ці божевільні часи, в тому, з чим я мав справу останніми днями, найяскравішою частиною було об’єднання навколо України, і я сподіваюся, що ми зможемо зберегти це якомога довше: єдність навколо України та пам’яті людей, які пожертвували життями. Завдяки цій жертві ми можемо бути сьогодні на Олімпійських іграх як команда України, і я дуже вдячний за це», — сказав він.
Премія імені Евальда фон Кляйста українському народу
Наше видання стало свідком історичного моменту – вручення премії імені Евальда фон Кляйста (Ewald von Kleist). У суботу, 14 лютого, у рамках конференції цю престижну нагороду присудили всьому українському народу за його неймовірну стійкість та відвагу у захисті демократичних цінностей.
Президент України Володимир Зеленський особисто отримав нагороду від імені громадян України. Під час церемонії він висловив глибоку вдячність за визнання зусиль нації:
«Я дуже гордий бути президентом України — нашої великої нації»,—зазначив він.
Зеленський також окремо подякував Німеччині за всебічну підтримку у протистоянні російській агресії, наголосивши: «Ми дуже вдячні, що маємо таких партнерів і друзів». Ця нагорода є найвищим визнанням Мюнхенської конференції і символізує те, що боротьба українців сприймається світовою спільнотою як битва за майбутнє всього вільного світу.
Сполучені Штати: м’яка сила та стратегічна дистанція
Державний секретар Марко Рубіо змінив різку риторику своїх попередників на більш дипломатичну. Він назвав Вашингтон «дитиною Європи», але чітко дав зрозуміти: США не будуть «охайними опікунами керованого занепаду Заходу». Рубіо підкреслив, що Захід стикається з цивілізаційним занепадом через погано продуману політику щодо клімату та міграції.
У розмові з пресою Рубіо запевнив, що Штати не припинять зусиль щодо завершення війни. Він зазначив, що Росія втрачає 7–8 тисяч людей щотижня і не зможе досягти своїх цілей. Проте Рубіо висловив скепсис щодо бажання Путіна закінчити війну, що контрастує з офіційними заявами Трампа. Після зустрічі з Рубіо Зеленський анонсував окремі переговори з представниками США щодо мирного процесу.
Губернатор американського штату Каліфорнія Гевін Ньюсом заявив під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки, що приїхав до Німеччини, аби запевнити європейських союзників: «президент США Дональд Трамп є тимчасовим», пише Bloomberg.
За словами Ньюсома, Трамп «вимірюватиметься роками, не десятиліттями». Він припустив, що чинний президент може зазнати суттєвих втрат на проміжних виборах до Конгресу в листопаді, а також зіткнутися з юридичними обмеженнями своїх повноважень, зокрема щодо запровадження тарифів. Команді The Ukrainian Review вдалося взяти коротке інтервʼю у Гевіна Ньюсома, де він розповів про перспективи підтримки України Заходом, допомогу США та партнерство між Каліфорнією та Україною у сфері інновацій.
Німеччина та Франція: доктрина європейської міцності
Канцлер Фрідріх Мерц та президент Еммануель Макрон виступили з консолідованою позицією: стара система безпеки більше не працює. Мерц прямо заявив, що «світовий порядок більше не існує», а сучасна політика великих держав стала жорсткою та непередбачуваною. Він попередив, що свобода Європи більше не є даністю, і континенту потрібно продемонструвати твердість.
Макрон підтвердив, що Франція розпочала стратегічний діалог з Мерцем щодо «ядерної парасольки». Обидва лідери прагнуть створити конвергенцію у стратегічному підході, де Європа стане військово-політичним центром сили. Макрон наголосив, що кожна країна має гроші на оборону, але без спільного планування Європа виявиться слабкою перед обличчям агресивної Росії. Фактивно мова йде про створення військової конфедерації як альтернативи або доповнення до НАТО.
Велика Британія та НАТО: стримування в Арктиці
Прем’єр-міністр Кір Стармер підтримав ідею європейської сили конкретними обіцянками. Він оголосив, що Британія розгорне авіаносну ударну групу в Арктиці та на Крайній Півночі для стримування російських загроз. Стармер впевнений, що будь-яка мирна угода зараз лише дасть Росії шанс переозброїтися.
«Ми повинні бути здатні стримувати агресію, і так, якщо необхідно, ми повинні бути готові битися, робити все можливе, щоб захистити наших людей, наші цінності та наш спосіб життя», – заявив Стармер.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також наголосив на військовій перевазі. Він зазначив, що альянс має залишатися сильнішим за Росію в довгостроковій перспективі, попри будь-які спроби Москви наростити потенціал.
«Ми б виграли кожну битву з Росією, якби вона напала на нас зараз, і ми маємо переконатися, що через два, чотири, шість років це все ще буде так», — підкреслив Рютте.
Глобальні виклики та загрози демократії
Кая Каллас виступила з різкою критикою тверджень про «занепад» Європи. Вона заперечила тезу Рубіо, заявивши, що Європі не загрожує «цивілізаційне стирання». Каллас закликала союзників не піддаватися песимізму та тверезо оцінювати можливості агресора.
«Тверезо дивімося на Росію. Росія не є наддержавою», – заявила дипломатка.
Поруч із цим, Гілларі Клінтон на одній із панелей, де також була присутня наша команда, додала контексту до розділення Заходу. Вона зауважила, що хоча питання міграції є легітимною темою для дебатів, політика Трампа є зрадою західних інтересів і солідарності, що лише посилює внутрішню нестабільність.
Підсумок
Мюнхенська конференція 2026 року зафіксувала остаточний перехід від «дипломатії сподівань» до жорсткої «політики великих держав». Для України ключовим результатом стало підтвердження готовності партнерів до конкретних енергетичних та військових пакетів, а також визнання необхідності довгострокових юридичних гарантій. Найважливішим висновком форуму є те, що безпека Європи тепер напряму залежить від її здатності перетворитися на самостійний військовий полюс, інтегрований із потужним оборонним потенціалом України.
