Президент Франції Еммануель Макрон провів закриту зустріч із лідерами провідних політичних сил, під час якої представив бачення майбутніх європейських гарантій безпеки для України після досягнення мирної угоди. Про це повідомляє Les Echos.
Зустріч відбулася через два дні після саміту так званої “Коаліції охочих” у Парижі. У ній взяли участь керівники партій, очільники обох палат парламенту, а також голови комітетів із питань оборони та закордонних справ. Обговорення проходило під грифом національної безпеки.
Параметри майбутньої місії
За інформацією окремих учасників, Макрон детально представив план можливого розгортання багатонаціональних сил, зокрема французького та британського контингентів. Йдеться про дві бригади загальною чисельністю до 10 тисяч військових, приблизно половина з яких може бути представниками Збройних сил Франції. Командування цих сил уже сформоване та базується поблизу Парижа.
Президент наголосив, що йдеться не про бойову місію. За його словами, це будуть так звані “сили заспокоєння”, покликані виконувати стримувальну функцію. У разі припинення вогню контроль за лінією фронту здійснюватиме українська армія, тоді як міжнародні підрозділи перебуватимуть на значній відстані від бойових дій і супроводжуватимуть процес дотримання домовленостей.
Французька влада також заявила про необхідність залучення парламенту до подальшого обговорення цього питання. Дебати можуть відбутися протягом найближчих двох–трьох тижнів, відповідно до положень Конституції Франції.
Позиції союзників
Нагадаємо, на тлі переговорів низка європейських держав заявила про готовність долучитися до забезпечення безпеки України після завершення бойових дій. Франція декларувала можливість направлення своїх військових у межах міжнародної місії після припинення вогню. Німеччина, зі свого боку, заявила про готовність брати участь у підтримці режиму тиші, однак без зобов’язань щодо розгортання власного контингенту.
Інші партнери також окреслили можливі формати участі. Бельгія розглядає залучення авіації та військово-морських сил для забезпечення безпеки України після війни, Канада допускає розміщення свого військового персоналу, зокрема з фокусом на підготовку українських військових. Литва заявила про готовність направити до України кілька сотень своїх військовослужбовців у разі досягнення миру.
Перше про потенційну участь у миротворчій місії заявила й Іспанія. Прем’єр-міністр Педро Санчес допустив залучення іспанських військових у межах міжнародних домовленостей після припинення вогню. Водночас Румунія наголосила, що не планує направляти війська в Україну, однак готова посилити внесок у гарантії безпеки, зокрема шляхом зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні.
Висновок
Представлений Еммануелем Макроном план окреслює рамки можливих європейських гарантій безпеки для України після припинення бойових дій, водночас залишаючи ключові рішення на етапі політичних консультацій. Йдеться про обмежену, небойову військову присутність, яка має виконувати стримувальну та стабілізаційну функцію без прямого залучення до бойових дій.
Подальша реалізація цієї ініціативи залежатиме як від внутрішньополітичних рішень у Франції та інших країнах-партнерах, так і від розвитку ситуації навколо можливого припинення вогню. Водночас різні формати готовності союзників свідчать про поступове формування багатонаціональної моделі безпеки для України, хоча остаточні параметри такої місії залишаються відкритими.
