Деякі країни ЄС не підтримують прискорений вступ нових членів, зокрема і України. Серед тих, хто проти – Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія.
Деталі
Про це 14 квітня повідомило видання Politico. За даними, багато країн-членів ЄС не розділяють погляди Урсули фон дер Ляєн на розширення Союзу. Дев’ять дипломатів та чиновників ЄС стверджують, що причина – страх розв’язати руки популістам, а також необхідність проводити національні референдуми щодо кожної країни, якій планують надати членство. Їх зупиняє і невдалий досвід комунікації з Угорщиною відтоді, як 2004 року вона вступила до ЄС.
Після 2013 до ЄС не брали нових членів. Останньою вступила Хорватія. “Розширення” – це ініціатива президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Її мали взяти до порядку денного саміту ЄС на Кіпрі пізніше цього місяця. Та ініціатива зіткнулася з запереченнями лідерів, тому те, чи розглядатимуть її, тепер під питанням.
“Розширення має залишатися вимогливим та заснованим на заслугах, щоб забезпечити його успіх та довіру”, – заявив виданню міністр-делегат Франції з європейських справ Бенджамін Хаддад.
Додаткові причини занепокоєння
Столиці стурбовані потенційними політичними удари проти лідера, що втягує нових членів ЄС у національні дебати. Приклад – дебати про “польського сантехніка”, які поширились серед країн-членів ЄС до вступу Варшави 2004 року. Тоді частина політиків заявляла, що дешева польська робоча сила замінить високооплачувані робочі місця в Західній Європі. Це стало причиною занепокоєння в столицях.
“Ті самі напівпопулістські, напівксенофобські аргументи, які ми чули про поляків, ми, ймовірно, почуємо й щодо українців та будь-якого іншого кандидата”, – сказав дипломат однієї з країн ЄС.
Він додав, що невідомо, “хто ці люди”, що вони робитимуть у спільноті, та висловив занепокоєння щодо того, що вони можуть прийти, щоб забрати робочі місця.
У ЄС стурбовані тим, що залучення нових членів може стати причиною нових вето. Тому Комісія може позбавити нових членів права ветувати рішення впродовж кількох років після вступу.
Країни за і проти
Франція за законом має проводити референдум щодо того, чи приймати нових членів. Голосування, зокрема, щодо України, може позитивно вплинути на кампанію Джордана Барделли – це лідер популістського правого Національного об’єднання. За даними опитувань, він випереджає свого правоцентристського суперника Едуара Філіппа в першому турі президентських виборів. Вони мають відбутися 2027 року.
Німеччина, Нідерланди та Італія визнають, що Україна та Молдова перебувають під тиском і потребують прискореного вступу. Та ці країни стверджують, що процес вступу має відбуватися без винятків.
В Угорщині після перемоги Петера Мадяра на виборах 12 квітня зміниться політичний курс. Однак щодо прискореного вступу України до ЄС Мадяр налаштований так само, як і Орбан. Він виступає проти.
Швеція та Данія підтримують ініціативу надати Україні членство. Вони виступають за те, щоб завершити переговори до кінця 2027 року. Та щоб почати процес, треба згода решти членів ЄС.
Раніше The Ukrainian Review писали, що лідер партії «Тиса» Петер Мадяр провів свою першу велику пресконференцію в Будапешті після перемоги на парламентських виборах. Майбутній голова уряду представив план радикальних реформ для трансформації країни.
