У Європейському Союзі знову загострилися суперечки щодо фінансової підтримки України на тлі триваючої війни з Росією. Напередодні саміту лідерів ЄС 18–19 грудня Італія приєдналася до Бельгії, виступивши проти плану Європейської комісії використати заморожені російські державні активи. Крок Риму, однієї з ключових держав Євросоюзу, істотно ускладнює досягнення спільного рішення щодо подальшого фінансування України. Запропонований план передбачав залучення частини з близько €210 млрд російських активів, заморожених після початку повномасштабної війни. Водночас Італія, Бельгія, Мальта та Болгарія закликали Брюссель розглянути альтернативні механізми допомоги. На їхню думку, такі варіанти мають відповідати міжнародному праву та зменшувати юридичні й фінансові ризики для країн ЄС.
Що саме запропонував ЄС
Європейська комісія закликає держави-члени ЄС домовитися на саміті Європейської ради 18–19 грудня, аби створити умови для використання мільярдів євро російських резервів, заморожених у бельгійському банку Euroclear. За задумом Брюсселя, ці кошти мають бути спрямовані на підтримку української економіки, яка зазнала значних втрат унаслідок війни.
Європейська комісія запропонувала механізм, за яким частина заморожених російських активів, що перебувають під санкціями, могла б бути використана як забезпечення під кредит для України. Такий «репараційний кредит» мав би допомогти Києву покрити значну частину витрат на оборону та відновлення у 2026–2027 роках.
Пропозиція мала технічний і юридичний характер: активи не передавалися б напряму Україні, а використовувалися б як гарантія під гроші, які ЄС міг би позичити Києву. План передбачав, що повернення коштів ЄС відбудеться лише у випадку, якщо Росія погодиться виплатити Україні репарації за завдані збитки, що фактично означало б довготривале збереження цих активів в Європі.
Аргументи противників пропозиції
Однак така ідея одразу наштовхнулася на опір. Найбільше занепокоєнь висловила Бельгія, де знаходиться банк Euroclear, котрий зберігає більшу частину цих €210 млрд. Бельгійські політики побоюються, що у разі юридичних претензій з боку Росії саме їхня країна може опинитися відповідальною за виплату компенсацій або повернення коштів.
Ці ризики мають не лише правовий, а й фінансовий характер. У бельгійському уряді застерігають, що використання активів як застави або інструменту фінансування може створити прецедент, наслідки якого виходитимуть далеко за межі конкретного кейсу України. Йдеться про можливе підривання довіри до європейської фінансової системи та зміну правил поводження з суверенними резервами держав, навіть у санкційному режимі. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово підкреслював свій скептицизм щодо плану ЄС, застерігаючи, що запропонований репараційний кредит «фундаментально неправильний».
Саме на цих аргументах ґрунтується позиція групи країн-критиків, до якої, окрім Бельгії, приєдналися Італія, Мальта та Болгарія.
Продовжити вивчення та обговорення альтернативних варіантів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права з передбачуваними параметрами, що становлять значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або перехідних рішень — закликали вони у спільній заяві.
Серед таких варіантів називаються кредитні механізми ЄС або тимчасові фінансові рішення, які не передбачають прямого залучення заморожених російських активів і, відповідно, несуть менші юридичні ризики.
Розбіжності всередині ЄС
Долучення Італії до позиції Бельгії є важливим елементом у ширшій картині внутрішніх розбіжностей ЄС. Італія, попри те, що її прем’єрка Джорджія Мелоні загалом підтримує санкції проти Росії, має всередині уряду фракції з різними поглядами на подальшу підтримку України. Це також віддзеркалює ширші дебати в ЄС щодо того, як поєднати правову безпеку, фінансову відповідальність і солідарність між державами-членами.
Окрім юридичних застережень, противники плану Єврокомісії звертають увагу й на можливі економічні та політичні наслідки ухвалення рішення без повного консенсусу. На їхню думку, поспішне використання заморожених активів може поглибити внутрішні суперечності в блоці та ускладнити подальші переговори. І навіть попри те, що Італія, Бельгія, Мальта та Болгарія не створюють формальної блокуючої меншини, їхня узгоджена критика вже створює напружене політичне тло напередодні саміту Європейської ради.
Висновок
Ситуація навколо заморожених російських активів демонструє, наскільки складним залишається пошук єдиного підходу ЄС до фінансової підтримки України. Опір з боку окремих держав-членів підкреслює глибину юридичних, політичних і фінансових сумнівів, які супроводжують запропонований план Європейської комісії. Напередодні грудневого саміту ці розбіжності можуть стати серйозною перешкодою для досягнення узгодженого рішення. Питання подальшої долі російських активів дедалі більше виходить за межі технічного рішення і перетворюється на тест для єдності Євросоюзу. Саміт Європейської ради має показати, чи здатен ЄС знайти компроміс між солідарністю з Україною та внутрішніми застереженнями окремих держав.
