Учора Володимир Зеленський відвідав Лондон і Брюссель.
У британській столиці з ним провели переговори прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Пізніше, у ніч проти 9 грудня, Президент України повідомив про “хорошу та продуктивну” зустріч із Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Необхідність таких зустрічей виникла через зростання тиску на Зеленського з боку США. Адміністрація вимагає, щоб він погодився на суттєві територіальні та інші поступки в межах мирного плану Трампа. За даними Axios, передбачувано пропозиція стала жорсткішою після того, як Віткофф і Кушнер минулого тижня провели п’ятигодинну зустріч з Путіним.
Підсумки лондонських переговорів
Європейські лідери залишили резиденцію Стармера без будь-яких публічних заяв. Вони відмовилися спілкуватися з журналістами, що підживило припущення про можливий провал переговорів. Однак невдовзі після цього з’явилася низка позитивних повідомлень.
За даними The Times, угоду про розблокування до £100 мільярдів заморожених російських активів у Європі на користь України можуть оголосити вже найближчими днями. Саме таку можливість окреслив Стармер.
Президент Франції Емманюель Макрон демонстративно почав використовувати лексику Дональда Трампа, аби контраргументувати його твердження:
Я думаю, що в наших руках є багато козирів. Українці продовжують чинити опір у цій війні. Російська економіка починає відчувати труднощі, особливо після наших останніх санкцій і тих, що запровадили США, — заявив Макрон.
Фрідріх Мерц знову наголосив на своєму скептичному ставленні щодо окремих елементів плану. Раніше він заявляв, що угода навряд чи буде фіналізована до кінця року.
Брюссельські надії
Посадовці ЄС також залишаються налаштованими на використання заморожених російських активів. Зеленський написав, що під час зустрічі також обговорили ініціативу PURL та механізм кредитів під репарації.
PURL є очевидним “козирем” у контексті інтересів США. Ініціатива спрямовує кошти до економіки США, а Вашингтон усвідомлює, що оборона є пріоритетом для європейських країн.
Висновок
Європейські лідери усвідомлюють крихкість нинішньої мирної пропозиції. Європа справді об’єднується, хоча й у надзвичайно складних умовах. Проте залишається питання: чи зможе Європа протистояти тиску не лише фізично з боку Росії, а й політично — з боку США?
Водночас Європа має залишатися залученою до пропозиції Сполучених Штатів та витрачати час на обговорення можливих коригувань мирної угоди, хоча Росія не прийме її в жодному вигляді. Москва має намір продовжувати війну і використовувати переговори, щоб дестабілізувати Україну та виграти час. З кожним днем дедалі активніше просувається наратив, що Зеленський винен у тому, що відмовляється читати або підписувати угоду. Насправді він навіть не може піти на такі умови. Громадська думка та розуміння неминучості нової хвилі російського терору роблять такий крок неможливим.
