Глобальні виклики переходу на альтернативні джерела енергії в Україні поєднуються з усуненням наслідків регулярних російських атак. Данія, як ключовий партнер у цій галузі, активно бере участь у стабілізації та оптимізації енергетичного сектору України. З Ніколаєм Ломхольтом Свенссоном, радником з питань енергетики Посольства Королівства Данія в Україні, ми обговорили пріоритети данських інвестицій, практики зеленої трансформації та плани щодо коротко- і довгострокової співпраці.
Історія партнерства
Українсько-данська енергетична співпраця розпочалася у 2014 році в рамках Данської програми сусідства (DANEP). У 2021 році було запущено новий етап Програми енергетичного партнерства України та Данії (UDEPP). Нині її планують оновити з урахуванням нових викликів, що постали перед Україною.
Ніколай Ломхольт Свенссон: Данські енергетичні установи співпрацюють із 24 країнами світу за підходом G2G [“держава для держави”], ділячись досвідом у сфері екологічного і ефективного переходу енергетичної системи. Ми зазвичай працюємо з великими країнами з високими темпами зростання економіки, як-от Індія, В’єтнам або США, з розрахунку, що навіть незначні зміни в їхніх енергетичних політиках матимуть значно більший вплив, ніж будь-які зусилля в межах Данії, на яку припадає лише 0,1% глобальних викидів. Партнерство з Україною дещо відрізняється, адже рішення про співпрацю в енергетичному секторі після початку війни у 2014 році базувалося головним чином на розумінні геополітичних наслідків залежності від Росії. Тож енергетична безпека є основою нашої співпраці від самого початку.
Пріоритети програми підтримки
Дар’я Маслєнкова (журналістка): Як змінювалися пріоритети програми протягом років, і які аспекти залишаються сталими?
Н.Л.С.: З моменту початку програми незмінною залишалася увага до енергоефективності, зокрема зменшення споживання енергії, наприклад, у промисловому секторі. Згодом, як і решта світу, ми зіткнулися з викликами пандемії COVID-19, що ускладнило повсякденну кооперацію. У 2021 році ми перезапустили співпрацю та готувалися до відновлення залучення, та розпочалося повномасштабне вторгнення. У відповідь було ухвалено короткострокове рішення переорієнтувати нашу програму на дуже конкретні заходи підтримки. Наприклад, у прифронтовому місті Миколаїв [окрім підтримки на національному рівні, данська допомога зосереджена на Миколаєві та Миколаївській області].
Коли ситуація, принаймні в Києві, відносно стабілізувалася, навесні 2024 року було вирішено відновити співпрацю з підтримки довгострокових трансформацій в Україні.
Зараз програма охоплює весь спектр напрямків, у яких Данське енергетичне агентство має компетенції: моделювання та планування енергетичних систем, їхня інтеграція, енергоефективність, централізоване теплопостачання, вітроенергетика, біогаз та системи “зеленого” газу. Ми співпрацюємо з Міністерством енергетики України, Міністерством розвитку громад та територій України, Державним агентством з енергоефективності та енергоощадження України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Оператором системи передачі “Укренерго” та Оператором газотранспортної системи України.
Наша підтримка включає підвищення обізнаності свідомого споживання та розробку політик у сфері енергетичного планування, наприклад, створення національно визначених внесків відповідно до міжнародних зобов’язань України щодо ЄС і клімату. Існує багато регулювань ЄС у цій галузі, щодо яких ми можемо поділитися данським та європейським досвідом, і це також допоможе Україні в короткостроковій перспективі. Також ми працюємо над інтеграцією з європейськими енергетичними ринками.
Ми також допомагаємо українським особам, що мають повноваження у прийнятті рішень, зрозуміти вартість і переваги різних технологічних рішень. Продовжується акцентування на енергоефективності в промисловості, але цей напрямок буде розширено включенням енергоефективності у будівлях, зокрема в громадських спорудах.
Д.М.: Яким чином данські генератори сприяли стабілізації енергопостачання в Україні?
Н.Л.С.: Я переважно займаюся національною енергетичною системою та залученням Данського енергетичного агентства, тоді як цей напрямок – дуже локалізована підтримка, яку ми надаємо через нашу програму розвитку. У цьому контексті, наприклад, знову ж таки, ми приділяємо особливу увагу Миколаєву. Там ми маємо офіс посольства, щоб координувати нашу допомогу для Миколаївської області.
Приклад того, що ми надали, — це газові двигуни для Миколаївоблтеплоенерго, щоб забезпечити резерви для водопостачання та теплопостачання в місті під час блекаутів. Якщо в зимовий період відбувається збій будь-якої комунальної системи, пов’язаної з водою, існує ризик, що вода замерзне, і це спричинить катастрофічне руйнування критичної інфраструктури. Люди не лише залишаться без тепла на кілька днів – вони не матимуть теплопостачання взагалі, доки вся система не буде відновлена.
Ще одним спосіб, яким ми підтримуємо Україну, — це Фонд підтримки енергетики України в рамках Енергетичного Співтовариства. Після повномасштабного вторгнення та перших масованих атак на енергетичну систему стало зрозуміло, що виникне потреба в закупівлі обладнання для заміни пошкодженого. Наприклад, після масованих атак на мережу передачі. Цей фонд створено для того, щоб допомогти донорам визначити пріоритети фінансування для заміни найнеобхіднішого обладнання. Коли енергетичні компанії мають пошкоджене внаслідок атак обладнання, вони реєструють це у Міністерстві енергетики, а потім список передається Енергетичному Співтовариству у Відні. Донорів попросять або надати схоже обладнання, яке вони можуть пожертвувати, або фінансову допомогу.
Данія стала першою країною, яка зробила внесок у цей фонд у 2022 році. Він був дуже символічним – пів мільйона євро. Сьогодні, завдяки підтримці благодійників, фонд досяг позначки 895 мільйонів євро (з яких Данія пожертвувала приблизно 28 мільйонів євро). Таким чином, ми, зі свого боку, взяли на себе провідну роль у заохоченні донорів до участі.
Данські практики та новий застосунок “Укренерго”
Теплопостачання в Данії відіграє важливу роль у підвищенні енергоефективності, зокрема завдяки використанню відновлюваних джерел енергії. Рекомендації, пов’язані цим, наявні серед данських методів енергоощадження. Однак в Україні не всі вони можуть бути застосовані через відмінності в системах опалення.
Ніколай поділився пропозиціями щодо покращення підходу України в цьому напрямку, а також відзначив переваги нового застосунку від “Укренерго”, розробленого за фінансової підтримки Данії, який надаватиме інформацію щодо ситуації з постачанням електроенергії в реальному часі для всіх регіонів України.
Д.М.: У чому полягають проблеми нинішньому українському урбаністичному підході, зокрема у сфері опалення, та що слід покращити в Україні в цьому напрямку?
Н.Л.С.: Ми підтримуємо Міністерство розвитку громад та територій України і в питанні централізованого теплопостачання. У секторі опалення в Україні існує багато неефективних процесів.
Ми заохочуємо зміни у поведінці, закликаючи громадськість використовувати електроенергію більш відповідально — як зменшуючи споживання, так і роблячи його більш гнучким, — тим самим докладаючись до зменшення масштабів відключень. Наприклад, ми підтримуємо новий застосунок “енергетичного оповіщення” від “Укренерго”. У ньому можна вказати своє місцеперебування в Україні, а система безпосередньо інформуватиме споживачів у цій зоні про те, чи можна користуватися електроенергією у звичайному режимі, чи є певні перевантаження, які потребують зниження споживання, або навіть про значний дефіцит, коли громадян закликатимуть вимкнути всі необов’язкові прилади.
Цей підхід відповідає досвіду Данії у кампанії з енергозбереження, яку ми реалізували під час енергетичної кризи взимку 2022–2023 років. У довгостроковій перспективі ми також будемо підтримувати проведення енергоаудитів громадських будівель.
Ми допомагаємо командам Державного агентства з енергоефективності (зокрема, Офісу з декарбонізації) в Миколаєві, які можуть виявляти потенціал для енергозбереження, наприклад, у малих підприємствах. Завдяки добровільним угодам ці компанії можуть отримати вигідні кредити на інвестиції в енергоефективність через Фонд декарбонізації, запущений Держенергоефективності у вересні. Через те, як побудована система опалення, може бути важко мати індивідуальний облік у багатоквартирних будинках.
Існує багато відомих рішень, пов’язаних із менеджментом систем регулювання тепла та ізолювання, включно зі встановленням якісніших вікон, які також можуть поліпшити якість повітря у приміщеннях. Сьогодні багато людей змушені відчиняти вікна навіть у разі дефіциту електроенергії, оскільки вони не можуть регулювати температуру.
Альтернативна енергія: вітер, сонце, біогаз
Д.М.: Данія є світовим лідером у вітровій енергетиці, тоді як в Україні цей сектор значно скоротився через війну. Проте розвиток цієї галузі залишається пріоритетом в українській стратегії. Зважаючи на безпекові загрози, які данські практики у вітровій енергетиці можна застосувати в Україні зараз, а які можуть бути недоцільними?
Н.Л.С.: З 2023 року ми зосередилися на підтримці вітрової енергетики, оскільки саме в цій сфері Данія має великий досвід — як у використанні вітру як ресурсу, так і в інтеграції його в енергосистему. У нас є бізнес-кластер, що охоплює весь ланцюжок створення вартості у вітровій енергетиці. Ми підтримуємо нормативно-правову базу як щодо підготовки майданчиків для вітрової енергетики, так і ринкових умов для її розвитку.
Меморандум щодо взаєморозуміння між Данією та Україною охоплює як наземні, так і морські вітрові електростанції. Одним із перших завдань, які ми виконали щодо морського типу, було налагодження діалогу з Міністерством енергетики України та Світовим банком щодо їхнього потенціалу. Однак ми повністю розуміємо нинішні умови: заміноване Чорне море, агресивний сусід та інші вразливості. З цих причин розвиток офшорної [розташованої поза берегом] енергетики, ймовірно, буде можливим не раніше ніж за десятиліття. Через це наша основна увага зосереджена на наземних вітрових станціях у найближчі декілька років.
Ми знаємо, що в Україні є значний потенціал для розвитку вітрової енергетики. Деякі дані свідчать про 5-6 гігаватів, але на підконтрольній Україні території зараз працює лише пів гігавата. Щодо Данії, 5 гігаватів вітрової енергії могли б забезпечити 5 мільйонів домогосподарств. В Україні ця цифра може бути трохи більшою або меншою, але як індикатор один гігават вітру здатний забезпечити енергією приблизно мільйон домогосподарств.
Ми освоюємо фінансові інструменти підтримки, які допоможуть подолати високі ризики воєнних умов та сприятимуть розвитку проєктів у приватному секторі. Ділянки, де зводяться вітрові ферми, мають відповідати міжнародним вимогам, включно з екологічною оцінкою, прозорістю прав власності для розбудови поряд із сусідами тощо.
І вітрова, і сонячна енергетика є висококонкурентними з погляду на витрати, але обидві належать до так званих змінних джерел енергії. Це означає, що ресурси слід оцінювати щодня і навіть щогодини, а також у сезонному вимірі.
Вітер є дуже потужним ресурсом, особливо на півдні України, а також у деяких місцях Карпат і на півночі країни. Для сонячної ж енергії найбільший потенціал зосереджений на півдні, переважно влітку. Узимку сонячна енергія може забезпечити лише 8% від своєї потужності. Тому вітрова енергетика є важливим доповненням та внеском до потреб зимового енергозабезпечення та децентралізованої енергосистеми.
Д.М.: У квітні 2024 року Данія та Україна підписали угоду про партнерство в галузі відновлюваних джерел енергії з акцентом на біогазі. Як реалізується ця ініціатива? Чи продемонструвала вона потенціал для розширення?
Н.Л.С.: Як аграрна країна, Україна має величезний потенціал для розвитку біогазу. Зараз відбувається перехід від традиційного газу до більш децентралізованих рішень для забезпечення критично важливих комунальних послуг у разі відключень електроенергії. Україна вважається самодостатньою у виробництві природного газу, але ситуація може змінитися у разі зростання промислового споживання.
У Данії ми здійснили цей перехід швидше, ніж будь-яка інша країна світу. Приблизно 40% газу в нашій системі складає біогаз. Ми віримо, що в середньо- та довгостроковій перспективі Україна має аналогічний потенціал. Проте газову систему потрібно підготувати до цього нового палива. Щодо стисліших термінів, то більш перспективним для природного газу буде його експорт до країн ЄС, де компенсації є привабливішими, ніж в Україні через встановлені цінові обмеження. У довгостроковій перспективі це має інтегруватися в зелену газову систему, щоб запобігти потраплянню України в нову залежність від імпорту природного газу, щонайгірше російського.
Д.М.: Чи розглядається впровадження сміттєспалювальних заводів в Україні як частина данської підтримки відновлюваних енергетичних рішень?
Н.Л.С.: Системи централізованого опалення можуть працювати на різних видах палива, включно з відходами. У Данії ми поступово відходимо від використання сміття як джерела енергії. У Копенгагені є завод, який є одним із найефективніших у світі, та відомий своїм лижним схилом на верхівці. Тому, на додачу місцевих відходів, ми імпортуємо їх, наприклад, з Англії, щоб забезпечити достатній обсяг для роботи цього заводу. Це не є оптимальним, але все ж таки краще для довкілля, оскільки запобігає утворенню звалищ і витоку метану в деяких наших сусідніх країнах. Проте пріоритетом має бути перероблювання.
Я все ж вважаю, що в Україні є великі можливості для реалізації проєктів з виробництва енергії з відходів. Це набагато краще, ніж заховання відходів на звалищах, що спричиняє місцеве забруднення і викиди метану, замість використання цих газів для енергетичних потреб.
У Миколаєві ми підтримуємо розробку схеми теплопостачання для міста, і спалювання відходів є однією з кількох технологій, які аналізуються.
Особливості данської допомоги
Д.М.: Чи є якісь аспекти підходу Данії до надання підтримки, на яких також варто наголосити?
Н.Л.С.: Важливо розуміти, що робота Данського енергетичного агентства відрізняється від того, що роблять багато інших донорів. Наприклад, американці через USAID або німці через GIZ часто залучають консультантів для розробки законодавства чи підготовки технічних оцінок. Наш підхід більше відбувається за принципом «держава для держави»: делегації залучають тих експертів, які виконують подібні завдання в Данії.
Прикладом є розробка каталогу «Термінові технології для українського енергетичного сектору,” яку ми підготували минулої зими спільно з Міністерством енергетики. У ньому аналізувалося, які енергогенеруючі технології можуть мати найбільший вплив на потреби зимового періоду в перспективі двох, трьох або чотирьох років. Окрім цього, ми використовуємо цю ініціативу для підвищення обізнаності української сторони і ділимося цією інформацією з регіональними зацікавленими сторонами, щоб вони могли отримати найнагальнішу підтримку, якої потребують.
Цей приклад демонструє, як навіть така маленька країна, як Данія (нас лише шість мільйонів), може надати важливі рекомендації Україні для вирішення короткострокових викликів, з якими стикається енергосистема.
Інтерв’ю провела Дар’я Маслєнкова
