У 2026 році Данія планує виділити 9,4 млрд крон (1,26 млрд євро) військової допомоги Україні, порівняно з 16,5 млрд крон (2,21 млрд євро) торік. Натомість інші скандинавські країни збільшують обсяги допомоги Україні. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен підтвердив заплановане скорочення.
Причини
Ми вирішили бути однією з країн, які взяли на себе лідерство на початку війни, надаючи масштабну підтримку. Я також вважаю цілком чесним сказати, що ця підтримка дещо перевищує те, що диктують реальні можливості нашої країни. Тому, на мою думку, цілком природно, що обсяги допомоги зменшуються, — сказав Саймон Колеруп, член Комітету з питань оборони.
Водночас у країні точаться дискусії щодо того, чи доречно скорочувати допомогу в такі турбулентні часи. Наприклад, інший член Комітету з питань оборони, Стінус Ліндгрін, зазначає, що Україна перебуває у критичній ситуації, і тому зараз невдалий момент для перегляду рішень.
Найбільша підтримка у розрахунку на частку ВВП
За офіційною підсумковою інформацією МЗС Данії, з початку повномасштабного вторгнення Копенгаген спрямував близько 9 млрд євро на військову підтримку та майже 927 млн євро на цивільні програми.
У 2025 році Данія продовжила фінансувати ініціативу PURL і постачати паливо через агентства НАТО, інвестуючи у виробництво озброєнь в Україні за данською моделлю (державне фінансування контрактів з українськими виробниками). Така схема дозволяє Києву швидше отримувати боєприпаси й водночас підтримує місцеву оборонну промисловість.
Зокрема, у листопаді 2025 року уряд і парламент Данії погодили новий пакет військової допомоги Україні на суму майже 1,5 млрд крон (приблизно 217 млн доларів). Частину коштів спрямують на придбання озброєння у США, а також на пальне для українських військових.
У 2022 році офіційні кроки Копенгагена засвідчили раннє усвідомлення того, що агресія Росії підриває безпеку всієї Європи, що призвело до скасування данського “опт-ауту” з оборонної політики ЄС і програмного збільшення оборонного бюджету до 2% ВВП.
Висновок
Навіть найбільш послідовні партери України нині вагаються, чи можуть вони й надалі витрачати кошти на тому ж рівні. Ці дискусії підсилюють аргументи щодо необхідності використання заморожених російських активів для стабілізації європейських економік. Водночас, як зазначив Саймон Колеруп, інші країни, особливо з потужнішими економіками, мають наздоганяти обсяги допомоги та орієнтуватися на рівень Данії у відсотковому вимірі. Дотепер менші держави віддавали багато, навіть ризикуючи власним оборонним потенціалом, тоді як країни з реальними можливостями досі не поспішають переглядати свої підходи.
