“Атака” на резиденцію Путіна: кому вигідна “провокація”?

30.12.2025
Поділитися:

Росія звинуватила Україну в обстрілі резиденції Владіміра Путіна. За словами міністра закордонних справ РФ Сєргєя Лаврова, нібито понад 90 українських дронів прямували до цілей у Нижньогородській області, і всі вони були збиті. Президент України Володимир Зеленський назвав ці звинувачення повністю сфабрикованими.

Ця дезінформаційна кампанія має дві ключові цілі. По-перше, вона спрямована на підрив будь-якого потенційного переговорного процесу, у якому Росія насправді й не зацікавлена, водночас подаючи Україну як сторону, що нібито саботує дипломатичні зусилля. По-друге, вона створює привід для виправдання запланованих російських атак на будівлі органів державної влади України.

Президент США Дональд Трамп заявив, що нічого не знає про нібито атаку України на резиденцію Путіна і що він “розбереться в обставинах”. Він додав, що Путін поінформував його про інцидент, а також заявив, що добре, що він “зупинив Tomahawks”.

Атаки на урядові будівлі та загрози для Зеленського

Росія вже неодноразово атакувала українську державну інфраструктуру. Під час нічного удару по Києву 7 вересня 2025 року ракета з бойовою частиною масою 450 кілограмів влучила в будівлю Кабінету Міністрів України. Хоча бойова частина не здетонувала, паливо з баків ракети загорілося, спричинивши пожежу на верхніх поверхах. Це лише найпомітніший приклад: упродовж повномасштабної війни російські удари пошкоджували міські ради, консульства, обласні адміністрації та інші державні інституції.

Крім того, Росія неодноразово намагалася вбити Президента Зеленського. У квітні 2024 року громадянин Польщі, відставний військовий, намагався здійснити замах на Зеленського в аеропорту Жешува. За даними Служби безпеки України, його завербували російські спецслужби. У травні 2024 року СБУ затримала ще двох російських агентів, які також готували замах на Президента.

1 грудня 2025 року чотири невстановлені дрони були зафіксовані на маршруті польоту літака Володимира Зеленського до Ірландії. Це — останній епізод підозрілої активності та провокацій, спрямованих проти Президента України.

A building engulfed in flames and thick black smoke following an apparent attack, with fire visible through shattered windows. The image illustrates the aftermath of an explosion or strike on the Ukrainian government building.
Fire on the upper floors of the Ukrainian government building / State Emergency Service of Ukraine in Kyiv

Дрони над Кремлем

Це не перший випадок, коли Росія заявляє про атаки дронів на об’єкти, пов’язані з Путіним. У ніч на 3 травня 2023 року російська влада повідомила, що два дрони вибухнули над куполом Сенатського палацу в Кремлі, звинувативши в цьому Київ. Україна заперечила будь-яку причетність. Тоді Москва знову заговорила про “червоні лінії” та нібито необхідність ударів по резиденції Зеленського. Втім, по суті нічого не змінилося: війна тривала саме так, як її обрала вести Росія, незалежно від дій України чи заяв про “дії України”.

A nighttime view of a Kremlin complex building with flames visible on the rooftop, illuminating the historic structure against the dark sky.
The moment of the drone attack on the Kremlin, 3 May 2023
screenshot

Висновок

Реакція США свідчить про готовність сприймати навіть найпримітивніші російські маніпуляції. Жодних доказів нібито атаки на резиденцію Путіна не було представлено — лише повідомлення в медіа і власні заяви Путіна особисто Трампу. На запитання, чи надала російська сторона підтвердження, Трамп відповів, що все ще вивчає це питання. Водночас очевидно, що Росія продовжує створювати різноманітні провокації, тоді як США, видається, готові ставитися до цих наративів як до аргументів, що заслуговують на довіру.

Автор: Дар'я Маслєнкова | Переглянути всі публікації автора