Повертати українців має не міністерство, а місцеві громади. Саме вони мають розробити програми, які б спонукали українців відкривати бізнес в своїх рідних містах, навіть залишаючись за кордоном, або повертатися – вважає експерт з міграційної політики, доктор економічних наук Андрій Гайдуцький.
Водночас Національний банк України має працювати над фінансовими програмами залучення коштів мігрантів, щоби вони зберігали їх на депозитах українських банків на вигідніших умовах, ніж в Європі. Це теж один із стимулів згодом повертатися на Батьківщину.
Які європейські країни вже не готові відпускати українців додому? Чому повертати можна не всіх, а варто залучати багатих українських мігрантів? У чому нам може допомогти досвід Ірландії, Ізраїля та Індії?
На ці та інші питання Андрій Гайдуцький відповідає у проєкті громадської ініціативи “Голка” – “Мости України”.
Що впливатиме на рішення українців повертатися додому
Залежить від двох чинників: чи Україна буде активно цим займатися та від політики інших країн. А вони усе більше роблять, аби українці залишилися. Але вирішальним чинником буде сам українець.
Ключова роль цього новоствореного міністерства має полягати в тому, щоб співпрацювати з місцевими органами влади, стимулювати їх розробляти програми повернення мігрантів. Таких програм має бути безліч різних і конкурентних між собою, щоби найкращі дали реальний результат. Якщо міністерство буде “нарізати” програми, це не гарантує їхню успішність.
Друге, це міністерство має більше співпрацювати з Нацбанком. Дуже важливо розробляти фінансово-банківські програми повернення мігрантів. Зараз від 30% до 70% українських біженців за кордоном працює. Вони формують заощадження і це вже мільярди доларів. Тому роль Нацбанку – спрямовувати комерційні банки розробляти програми залучення доходів українських біженців, діаспори, мігрантів. Якщо людина переказала частину своїх грошей на батьківщину, через 5-10 років її вже нічого не буде стримувати залишатися за кордоном. Бо вона всі свої заощадження сформує в Україні і в щось їх вкладає.
Які програми для повернення мають запропонувати місцеві громади
Тут три групи програм. Перші — фінансові. Це іпотечні, будівництво. Місцева влада має співпрацювати з будівельними компаніями з ціллю розробляти програми для домогосподарств мігрантів, які хочуть купити нерухомість.
Друге — інформаційні програми. Це постійна робота: “приїжджайте, дивіться, як в нас легко вести бізнес”, “що тобі потрібно, кажи, ми тобі зробимо”.
Для того, щоб відповісти на питання, що потрібно мігранту, треба поїхати в нього запитати. Залежно від регіону, району, міста, ці пріоритети дуже сильно відрізняються. Бо в селі, де аграрний спосіб життя — одні пріоритети, в місті — зовсім інші.
І третє — місцеві податки, аби стимулювати приїзд чи повернення цих людей. Наприклад, одна з практик в країнах Азії – це можливість імпортувати обладнання без мита для тих, хто приїжджає відкривати бізнес.
Звичайно, ми не можемо говорити про повернення мільйонів людей. Але коли один мігрант повертається і відкриває бізнес, він створює робочі місця, і українці або меншими темпами, або не будуть виїжджати за кордон.
Скільки українців має повертатися, щоби економіка розвивалася?
Нам потрібно працювати не з мільйонами, а з десятками, сотнями тисяч, які почнуть повертатися або переказувати свої гроші. Вони самі включаться в те, щоб залучати українців, які працюють за кордоном, щоб їх вже на роботу надіслати на батьківщину.
Досвід показує, що багаті країни не працюють над поверненням своїх мігрантів, бо повернути свого мігранта вважається дуже дорого. Повернення мігрантів характерно для бідних країн, таких як Філіппіни, Індія, Пакистан. Там, де йде великий обсяг заробляння грошей і люди переказують їх на батьківщину.
Українець з Польщі буде готовий повертатися, якщо отримуватиме зарплату хоча б в два рази менше, ніж в Польщі. Але зараз різниця в оплаті між Польщею і Україною в чотири рази. Тобто, потрібно ще в два рази більшу зарплату запропонувати, щоб повернути українця з Польщі. У цьому втрачається весь економічний сенс в поверненні своїх мігрантів саме через зарплату. Єдиний спосіб, який характерний для країн Азії, – це повернення мігрантів через фінансово-економічні програми або фінансово-банківські програми.
Маргарита Ситник – комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи «Голка»
