Сьогодні триває 1418 день повномасштабної вторгнення Російської Федерації в Україну – стільки ж тривала німецько-радянська війна 1941-1945 років. Саме ця війна оспівується в Росії як “Велика Вітчизняна війна” і становить ідеологічний фундамент путінського режиму.
Варто наголосити: йдеться саме про німецько-радянську фазу Другої світової війни, яка тривала з 22 червня 1941 року до капітуляції Берліна 9 травня 1945 року. СРСР вступив у Другу світову війну значно раніше – у вересні 1939 року, розпочавши агресію проти Польщі за пактом Молотова-Ріббентропа разом із нацистською Німеччиною.
Контраст історичних результатів
Символічна дата підкреслює контраст між історичними наративами Кремля та реальними результатами сучасної війни. Попри значну перевагу в ресурсах і багаторічну підготовку, Росія за 1418 днів не змогла досягти задекларованих стратегічних цілей в Україні.
Для порівняння, німецько-радянська війна тривала з 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року. За цей період Червона армія пройшла шлях від стрімкого відступу та втрати величезних територій до захоплення Берліна.
У сучасній війні проти України російська армія, навпаки, втратила контроль над значною частиною територій, окупованих у перші місяці вторгнення, зокрема на півночі країни, Харківщині та Херсонщині.
Початкові плани Кремля щодо швидкого захоплення України провалилися, а війна перетворилася на найтриваліший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.
Ідеологічне значення для Росії
Міф про “Велику Вітчизняну війну” є центральним елементом російської державної ідеології та сучасної російської ідентичності. Росія активно використовує цю історичну подію для сакралізації війни як способу існування нації та створює культ “перемоги” і “можемо повторити”.
Російська пропаганда штучно проводить паралелі між нацизмом 1941-го та сучасною Україною, щоб виправдати власну агресію. Символізм 1418 днів у російській свідомості – це “мірило подвигу”. Те, що сьогоднішня війна триває довше, руйнує образ “непереможної армії” та ставить під сумнів ефективність путінського режиму порівняно навіть із радянським минулим.
Українська позиція
Україна офіційно не визнає радянський термін “Велика Вітчизняна війна” з 2015 року. Для України Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року, а нинішній спротив російській агресії визначається як повномасштабна визвольна війна за незалежність і територіальну цілісність.
Нинішній спротив російській агресії офіційний Київ визначає як повномасштабну визвольну війну за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави – боротьбу, що має принципово інший зміст, ніж імперські війни минулого століття.
Висновок
Збіг тривалості повномасштабної війни Росії проти України з німецько-радянською війною має насамперед символічне та політичне значення. Він оголює глибоку суперечність між міфологізованим образом “Великої Вітчизняної війни”, на якому побудована сучасна російська ідеологія, та реальними результатами нинішньої агресії. За однаковий проміжок часу Росія не змогла повторити навіть уявний “історичний тріумф”, на який посилається кремлівська пропаганда.
Для України ця дата має інше значення: вона підкреслює тривалість і масштаб визвольної боротьби проти агресора, а також остаточний розрив із радянськими та російськими історичними наративами. Сьогоднішня війна розглядається не як повторення минулого, а як принципово новий етап боротьби за державність, у якому вирішується майбутнє українського суверенітету та безпеки Європи загалом.
