Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з нагоди Дня працівників дипломатичної служби підсумував стан зовнішньополітичної роботи України під час війни та окреслив пріоритети на майбутнє. Головними темами пресконференції стали підтримка України, оборона та виробництво зброї, гуманітарний аспект та стратегічні цілі країни. Про основне — далі.
Глобальна підтримка та санкційний тиск
Зеленський розпочав свій виступ із відзначення міжнародної підтримки України, наголосивши, що тема України залишається у фокусі міжнародної уваги. За його словами, «немає такої частини світу, в якій не знають про героїзм українців». Підтримка надходить навіть від тих країн, які раніше були прихильні до Росії.
Президент окремо зупинився на ефективності санкційного тиску. Європейський Союз застосував уже 19 пакетів санкцій проти Росії, зокрема проти банків та енергетичних компаній. Це забирає у Кремля сотні мільярдів доларів, які він міг би витратити на війну. Поза межами ЄС підтримку демонструють Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та інші держави.
Водночас Зеленський нагадав, що ЄС виділив Україні 90 мільярдів євро фінансової підтримки на найближчі два роки. Президент назвав це безпрецедентним обсягом підтримки та важливою гарантією безпеки держави.
Оборона, виробництво зброї та протидія дроновим атакам
Особлива увага у виступі була приділена обороні та розвитку власного виробництва озброєння. Зеленський наголосив, що це питання стратегічного значення як для фронту, так і для зовнішньої політики України.
Президент зазначив, що фінансування українського оборонно-промислового комплексу на наступний рік має бути достатнім і стабільним. Йдеться про дрони, ракети, техніку, засоби радіоелектронної боротьби та роботизовані комплекси. Він підкреслив, що Україна має зберігати лідерські позиції в Європі за якістю та обсягом виробництва сучасної зброї.
Водночас лідер держави звернув увагу на нестачу дронів-перехоплювачів для боротьби з російськими атаками. Проблема, за його словами, не у фінансуванні, а у виробничих потужностях компаній. Вони не встигають виготовляти необхідну кількість. Ефективність таких дронів становить від 60 до 90 відсотків, залежно від виробника.
«Їх недостатньо, перехоплювачів. І питання вже не в грошах, або не тільки. Гроші завжди в дефіциті. Є технічні питання — виробники не встигають зробити стільки, скільки нам зараз потрібно», — сказав Зеленський.
Зеленський також закликав громадян залишатися пильними. Він попередив, що ворог може вдатися до масованих ударів, зокрема під час різдвяних свят.
Переговори та «мирний план»
Крім того, президент розповів і про дипломатичний процес щодо завершення війни. За його словами, переговори продовжують тривати із залученням США та Європи.
«У нас є 20 пунктів плану. Напевно, там не все ідеально, але цей план є. Є рамковий документ щодо гарантій безпеки між нами, європейцями і Сполученими Штатами Америки, а також окремий документ між Україною і США — двосторонні гарантії безпеки», — зазначив Зеленський.
Він додав, що українські пропозиції значною мірою узгоджені з американською стороною, що є важливою умовою для досягнення результату. Водночас Зеленський не назвав термінів можливих домовленостей і наголосив, що частина консультацій триває без участі України. Київ очікує на зворотний зв’язок від партнерів, тому утримується від публічних дискусій щодо змісту документів.
«Це напрацювання не лише з нашого боку. Це напрацювання і наше, і Сполучених Штатів Америки. Це означає, що ми дуже близькі до реального результату. США просять, поки не узгоджені ті чи інші формати документів, не виходити з ними публічно», — пояснив президент.
Водночас головна мета України залишається незмінною: досягти справедливого миру з чіткими безпековими гарантіями.
«Наша головна мета — справедливий мир і закінчення війни. І ця розмова передусім із нашим стратегічним партнером — Сполученими Штатами Америки», — резюмував Володимир Зеленський.
Гуманітарний аспект та захист цивільних
Президент України окремо підкреслив важливість повернення полонених та дітей, викрадених Росією. Він зазначив, що держава активно працює над обмінами та підтримує відповідні міжнародні ініціативи.
Зеленський наголосив, що Україна домагається трибуналу щодо російської агресії та відповідальності за воєнні злочини. За його словами, має бути чітке засудження дій Росії з боку світової спільноти.
«Ми боремось за повернення додому викрадених Росією українських дітей. Ми працюємо, щоб повертати українських полонених військових і цивільних. І важливо, щоб процес обмінів продовжувався. Має бути трибунал щодо російської агресії, має бути відповідальність російських воєнних злочинців, а світ має чітко засудити Росію за цю війну», — зазначив український лідер.
Таким чином, гуманітарний аспект взаємопов’язаний із зовнішньою політикою та обороною. Мова йде про те, що безпека населення, захист прав громадян і відповідальність агресора є невід’ємною складовою стратегії держави.
Стратегічні цілі та комплексний підхід
У підсумку Зеленський окреслив ключові завдання держави. Це посилення обороноздатності, інтеграція до європейських структур, фінансова стабільність та відновлення справедливості через міжнародні судові механізми.
«Після підписання цих гарантій ми побачимо, наскільки сильною може бути наша армія та Україна», — він також зазначив важливість двосторонніх гарантій безпеки зі США.
Президент підкреслив, що дипломатія, санкції, оборонні заходи та гуманітарна робота взаємопов’язані та спрямовані на зміцнення держави. За словами президента, саме така логіка лежить в основі поточної державної стратегії.
Висновки
Пресконференція Володимира Зеленського окреслює поточний стан ключових напрямів, від яких залежить здатність України продовжувати опір російській агресії. Президент публічно визнав наявні обмеження — зокрема дефіцит дронів-перехоплювачів і виробничі вузькі місця в оборонній сфері — водночас наголосивши на ролі міжнародної підтримки та санкцій. Окрему увагу було приділено гуманітарним питанням і переговорам із партнерами щодо безпекових гарантій. Сукупно ці заяви демонструють, з якими викликами Україна входить у наступний етап війни та які рішення влада вважає пріоритетними.
