Верховна Рада України 13 січня підтримала відставки низки високопосадовців: міністра оборони Дениса Шмигаля, віце-прем’єра та міністра з цифрової трансформації Михайла Федорова та голови СБУ Василя Малюка.
Раніше Шмигаль і Федоров подали свої заяви 9 січня, а Малюк оголосив про відставку 5 січня, зазначивши, що продовжуватиме працювати в системі СБУ над асиметричними спецопераціями.
На які посади претендують Федоров та Шмигаль
Президент Володимир Зеленський уже запропонував Федорову посаду міністра оборони. Зеленський відзначив ефективну роботу Михайла Федорова на посаді міністра з цифрової трансформації, зазначивши, що він активно займається проєктом “Лінія дронів” та успішно впроваджує цифровізацію державних послуг.
За словами Зеленського, технологічний розвиток оборони є ключовим для збереження життя українських військових. Він підкреслив, що Росія у війні має перевагу масштабом ударів і штурмів, і Україна повинна відповідати цьому активним застосуванням сучасних технологій, швидким розвитком нових видів озброєння та новою тактикою.
Денису Шмигалю президент України запропонував посаду першого віце-прем’єра та міністра енергетики. Раніше він очолював Кабінет міністрів із березня 2020 року до липня 2025 року, ставши найтривалішим прем’єром за часів незалежної України. 16 липня 2025 року він був призначений міністром оборони.
Тимчасово виконуючим обов’язки голови СБУ став Євген Хмара, очільник Центру спеціальних операцій “А”.
Спроба призначення на нові посади
Водночас спроба призначити Дениса Шмигаля першим віцепрем’єром і міністром енергетики не набрала достатньої кількості голосів – за неї віддали лише 210 депутатів (з необхідіних мінімальних 226). Також парламент провалив голосування за призначення Федорова міністром оборони.
Повторне голосування заплановано на 14 січня.
Висновок
Відставки та провалені призначення відображають активну фазу кадрових змін в українському уряді та силових структурах. Попри успішну роботу Шмигаля та Федорова на попередніх посадах, парламент не підтримав їхніх нових призначень, що відкриває період консультацій і повторних голосувань. Ці рішення свідчать про прагнення збалансувати кадрову політику та забезпечити ефективне управління державними відомствами під час війни, зокрема в оборонній та енергетичній сферах.
