У Кремлі заявили, що президент США Дональд Трамп запросив президента Росії Володимира Путіна до так званої “Ради миру”, яка має контролювати реалізацію американського мирного плану та відбудову Сектора Гази. Про це повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого цитують російські державні медіа.
За його словами, Москва наразі “вивчає деталі пропозиції” та очікує контактів з американською стороною для з’ясування умов можливої участі Путіна в новому міжнародному форматі.
Заява Кремля пролунала на тлі активних спроб адміністрації Трампа позиціонувати себе ключовим глобальним миротворцем – навіть за участі лідерів держав, які самі перебувають під санкціями та ведуть війни.
Угорщина та Білорусь також приєднуються
До Ради миру Трампа офіційно приєднується Угорщина. Прем’єр-міністр Віктор Орбан повідомив 18 січня, що отримав особисте запрошення від президента США і погодився стати одним із засновників нового органу:
“Зусилля Угорщини з досягнення миру отримують визнання. Президент Трамп запросив нас приєднатися до роботи Ради миру як засновників. Ми, звичайно, прийняли це почесне запрошення”, – сказав Орбан.
Зауважимо, що уряд країни системно блокує допомогу Україні, критикує санкції проти Росії та підтримує контакти з Кремлем.
Також до Ради миру отримав запрошення самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко. Речник МЗС Білорусі Руслан Варанков повідомив, що пропозиція США оцінена “позитивно”, і Білорусь готова брати участь у діяльності органу, сподіваючись на розширення його мандату.
Водночас Білорусь активно підтримує російську агресію проти України, надаючи свої території для розміщення російських військ, логістичної підтримки та запуску ракетних ударів, а також допомагає Кремлю уникати міжнародних обмежень і обходити санкції.
Що таке Рада миру Трампа
“Рада миру” була створена США для реалізації 20-пунктного плану Дональда Трампа щодо припинення вогню в Секторі Гази. Орган має здійснювати стратегічний нагляд, мобілізувати міжнародні ресурси та контролювати перехід регіону від війни до відбудови.
Водночас, за даними Financial Times, у Вашингтоні обговорюють можливість створення Ради не лише для Гази, а й війни Росії проти України та кризу у Венесуелі. Ідея вже викликала занепокоєння серед західних і арабських дипломатів.
Трамп більше не обмежується риторикою про мир
На тлі заяв Кремля важливим є і загальний зовнішньополітичний контекст. Напередодні стало відомо про лист Дональда Трампа прем’єр-міністру Норвегії, у якому президент США заявив, що після відмови Нобелівського комітету присудити йому премію миру він більше “не зобов’язаний думати виключно про мир”.
У листі Трамп наголосив, що відтепер керуватиметься передусім інтересами США, а не абстрактними мирними ініціативами, та прямо пов’язав це з жорсткішою політикою у питаннях безпеки й контролю стратегічних регіонів.
Висновок
Таким чином, формування «Ради миру» Трампа дедалі більше викликає запитання щодо її реальної мети та ціннісних орієнтирів. Залучення до миротворчих форматів Росії та проросійських урядів на тлі триваючих воєн і санкцій ставить під сумнів здатність цього органу стати нейтральним механізмом врегулювання конфліктів і посилює побоювання щодо політизації поняття миру.
