Як генеральний директор The Ukrainian Review, я вважаю, що ми повинні висвітлювати найбільш актуальні та важливі питання нашого часу. На жаль, ми є свідками регулярних воєнних злочинів, скоєних Росією на території України. Ще більше занепокоєння викликає відсутність реакції міжнародної спільноти на ці випадки, попри їх очевидні масштаби та жорстокість.
Росія, яка підписала Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи I і II 1977 року, грубо порушує їх. Стаття 3 Конвенцій прямо забороняє вбивства, катування і нелюдське поводження з військовополоненими. Стаття 32 підкреслює, що держави повинні утримуватися від актів насильства проти цивільного населення. Крім того, Росія порушує Резолюцію ООН 3314, яка визначає агресію як злочин проти міжнародного миру, а також міжнародні стандарти захисту журналістів, зокрема Резолюцію Ради Безпеки ООН 1738.
Ці систематичні порушення включають не лише масові розстріли цивільного населення в Бучі, але й регулярні акти насильства над військовополоненими. Протягом останніх шести місяців ми стали свідками щотижневих відеозаписів жахливих сцен страт, катувань та інших злочинів, які знімають і публікують у соціальних мережах російські війська. Ці дії провокують відчуття неконтрольованості серед українців і викликають масовий страх. Історія вчить нас, що безкарність лише заохочує агресорів.
Бездіяльність світу під час геноциду в Руанді (тоді загинуло від 500 000 до 662 000 тутсі) та конфліктів у Боснії призвела до збільшення масштабів трагедії та зростання почуття безкарності винних. Ми не можемо допустити, щоб це повторилося в 21 столітті. Важливо також нагадати, що геноцид українців став російською політикою. Саме Росія спровокувала Голодомор, під час якого загинуло близько 4,5 мільйонів людей. Вона також спричинила масові трагедії в Сирії, Осетії та інших країнах, де брала участь у збройних конфліктах.
Саме тому ми запустили проєкт #NoPeaceWithoutJustice. Він має на меті привернути увагу високопосадовців, таких як представники ООН, омбудсмени та лідери держав, до проблеми систематичних порушень міжнародних прав людини. Наші друзі вже організували демонстрацію в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, щоб привернути увагу до жахів, що відбуваються в Україні, і плануємо продовжити цю роботу в інших ключових міжнародних організаціях.
Ми закликаємо кожного з вас підтримати нашу ініціативу. Поділіться інформацією про неї зі своїми представниками в місцевих парламентах, делегатами ООН, омбудсменами або членами Європейського парламенту. Зверніться до свого делегата в ПАРЄ і вимагайте рішучих дій для засудження воєнних злочинів Росії. Кожен голос має значення, і ваша підтримка може допомогти змінити ситуацію. Ініціатива також передбачає створення аналітичних матеріалів, що висвітлюють наслідки злочинів Росії. У цьому контексті ми запрошуємо міжнародних експертів та дипломатів до відвертої розмови.
Також ми просимо світ підтримати створення спеціального трибуналу для розслідування воєнних злочинів Росії та забезпечити справедливе покарання всіх причетних до злочинів. Без правосуддя мир є ілюзією. Постійні воєнні злочини Росії є цілеспрямованим інструментом для уникнення будь-якого діалогу та дестабілізації ситуації.
Ініціатива #NoPeaceWithoutJustice стосується України та захисту принципів міжнародного права, які є основою світового порядку. Як заявив Генеральний секретар ООН: “Мовчання перед обличчям таких злочинів підриває саму ідею людяності”. Ми в The Ukrainian Review продовжуємо боротися за справедливість, документувати злочини та привертати до них увагу світової спільноти. Разом ми можемо домогтися притягнення агресора до відповідальності та зробити крок до сталого миру. Якщо ви хочете приєднатися до цієї ініціативи або підтримати наші зусилля, будь ласка, зв’яжіться з нами за адресою [email protected].
Володимир Савченко, генеральний директор The Ukrainian Review
