Про це президент повідомив у своєму офіційному зверненні після засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.

Глава держави наголосив, що міжнародна спільнота має посилити санкційний тиск на Москву, щоб агресор відчув повну відповідальність за свої злочини. Володимир Зеленський підкреслив, що за кожен удар Україна дасть справедливу відповідь. У своєму Telegram він зазначив, що окупанти свідомо накопичували ресурси для максимального ускладнення роботи української ППО.

«Доручив Силам оборони України та спеціальним службам запропонувати можливі формати нашої відповіді на цей російський удар», — заявив Зеленський.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі X написав, що Україна вже ініціює термінове засідання Ради Безпеки ООН. Дипломат закликав світових лідерів до рішучих дій у відповідь на вбивства українців.

«Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні платформи для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та атаки проти гуманітарного персоналу», — зазначив очільник МЗС.

Наслідки масованого обстрілу України

Російська армія застосувала тактику комбінованого удару, використовуючи дрони-камікадзе та балістичні ракети. Сили протиповітряної оборони продемонстрували високу ефективність, збивши 94% безпілотників та 73% ракет. Проте захист від балістики залишається найскладнішим викликом для прикриття міст та інфраструктури. Найбільших руйнувань зазнав Київ, де російська ракета майже повністю знищила під’їзд дев’ятиповерхового будинку. Станом на зараз у столиці підтверджено загибель 9 людей, серед яких 12-річна дівчинка, а ще десятки мешканців дістали поранення. Рятувальники продовжують пошуки приблизно 20 осіб, які офіційно вважаються зниклими безвісти під завалами.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що Росія атакувала Україну вночі після того, як запустила майже 800 дронів удень: є загиблі.

The post Зеленський наказав підготувати відповідь на масовану дводенну атаку Росії appeared first on The Ukrainian Review.

Про це повідомляє видання LSM.

Політична напруга досягла піку після того, як ліберальна партія «Прогресивні» офіційно припинила підтримку очільниці уряду. Сіліня передала заяву про відставку до Сейму та розкритикувала партнерів за небажання брати відповідальність у складний період.

«Сьогодні прийняла складне, але чесне рішення – піти у відставку з посади прем’єр-міністра… Дякую всім, хто мені довіряв, співпрацював, а також обґрунтовано критикував. Я йду у відставку, але я не здаюся. І я не йду», — підкреслила вона під час брифінгу.

Водночас у країні розгорнулося масштабне розслідування зловживань у лісопромисловій галузі. Антикорупційне бюро (KNAB) затримало міністра землеробства Арманда Краузе та голову державної канцелярії Райвіса Кронбергса. Видання Delfi зазначає, що прем’єрка звільнила Краузе безпосередньо перед складанням власних повноважень. Опозиція також планувала ініціювати голосування за вотум недовіри уряду, використовуючи особливості регламенту Сейму для негайного усунення Сіліні. Це змусило голову уряду діяти на випередження та оголосити про свій відхід раніше очікуваного виступу в парламенті.

Безпекова ситуація та дрони РФ

На початку травня два російські безпілотники порушили повітряний простір Латвії та впали поблизу міста Резекне. Одна із ворожих цілей уразила місцеве нафтосховище за 40 кілометрів від кордону з Росією. Згодом стало відомо, що поява дронів була пов’язана з дією російських засобів радіоелектронної боротьби. Внаслідок цього міністр оборони Андріс Спрудс подав у відставку 11 травня, взявши на себе відповідальність за безпекові прорахунки.

Наразі президент Едгарс Рінкевичс планує термінові консультації з усіма парламентськими фракціями. Глава держави наголосив, що Латвія не має права на політичний вакуум чи дестабілізацію в умовах повномасштабної війни в регіоні. Чинний Кабінет міністрів виконуватиме обов’язки тимчасово до затвердження нового складу уряду. Президент очікує почути від політичних сил чіткі плани щодо пріоритетів безпеки та оборони до наступних виборів.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що два дрони впали у Латвії: один розбився біля нафтосховища.

The post Уряд Латвії йде у відставку: політична криза та загрози безпеці appeared first on The Ukrainian Review.

Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.

Він оприлюднив супутникові знімки, на яких зафіксовано захисні конструкції над двома атомними човнами-ракетоносцями класів «Борей» та «Борей-А».

Стерненко підкреслив:

«Росіяни після операції Павутина почали захищати атомні підлодки від дронів за 7 тисяч км від України».

База «Рибачий» є головним пунктом дислокації атомних субмарин Тихоокеанського флоту РФ, звідки вони виходять у тривалі патрулювання в Тихому океані. Кожен такий корабель несе 16 міжконтинентальних балістичних ракет «Булава», що є ключовим елементом ядерної тріади Кремля. Раніше окупанти вже намагалися захистити катери «Грачонок» біля Керченського мосту за допомогою металевих решіток.

Наслідки операції Павутина

Операція «Павутина» відбулася 1 червня 2025 року та стала наймасштабнішою атакою на стратегічну авіацію РФ. Понад сто українських дронів зі штучним інтелектом уразили чотири аеродроми в Іркутській, Мурманській, Рязанській та Івановській областях. СБУ стверджує, що під час атаки вдалося вивести з ладу 41 борт, включаючи стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160. НАТО назвало цю операцію найбільш успішною проти стратегічної авіації ворога, оскільки такі літаки більше не виробляються.

Нищення російської ППО

Крім того, німецьке видання Der Spiegel повідомляє, що темпи нищення російської ППО значно прискорилися.

У квітні 2026 року кількість уражених комплексів «Тор», «Бук» та С-300 була вдвічі більшою, ніж у жовтні минулого року. Лише у березні Україна спрямувала по території Росії близько 7000 безпілотників. За даними аналітиків, за період з березня по травень 2026 року кількість уражених російських радарів та систем ППО зросла до 37 одиниць, що створює критичні прогалини в оборонному щиті агресора.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що Генштаб підтвердив удари по РФ.

The post Росія захищає атомні підводні човни на Камчатці від дронів appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Президент США Дональд Трамп і очільник Китаю Сі Цзіньпін завершили двогодинні переговори. Вони відбулися в Пекіні 14 травня. Про це повідомляє BBC. Американська і китайська сторони оптимістично висловлювалися щодо відносин між країнами, хоч і мають розбіжності у поглядах. Вони стосуються Тайваню, а також війни проти Ірану та торгівлі. Зустріч планували провести раніше, але довелося її відкласти через напад США на Іран.

Двостороння зустріч 14 травня – перша особиста зустріч Трампа та Сі після саміту в Південній Кореї в жовтні 2025 року. Увечері Трамп планує прийти на державний банкет, який Китай проведе на його честь. 

Сі Цзіньпін на відкритті саміту закликав американську та китайську економіки до співпраці. За його словами, Китай та США мають бути партнерами, а не опонентами. Він зауважив, що їхня конкуренція поглиблюється на тлі зростання нестабільності в світі. Трамп сказав, що американсько-китайські відносини тепер будуть кращими, ніж раніше.

Підсумки зустрічі

У заяві МЗС Китаю зазначено, що найбільший спільник знаменник між Китаєм і США – це “збереження миру та стабільності в Тайванській протоці”. Тому американська сторона повинна бути особливо обережною щодо вирішення тайванського питання. 

“Президенти обмінялися думками щодо важливих міжнародних та регіональних питань, таких як ситуація на Близькому Сході, криза в Україні та Корейський півострів”, – йдеться в заяві.

Сі Цзіньпін на зустрічі сказав, що Китай та США мають більше спільних інтересів, ніж розбіжностей. За його словами, успіх в одній країні відкриває можливості для іншої. Стабільні китайсько-американські відносини корисні для світу, вважає він.

“Китай і Сполучені Штати можуть як виграти від співпраці, так і програти від конфронтації. Ми повинні бути партнерами, а не суперниками”, – заявив очільник Китаю.

Дональд Трамп сказав Сі, що той чудовий лідер. Президент США наголосив, що все одно готовий це казати, незважаючи на незгоду інших. 

“Для мене честь бути з вами. Для мене честь бути вашим другом, і відносини між Китаєм і США будуть кращими, ніж будь-коли раніше”, – наголосив Трамп.

Дійшли висновку, що обидві сторони мають удосконалити зв’язок у політичній, дипломатичній та військовій сферах. Сі заявив, що США та Китай мають розширювати обміни та співпрацю в таких сферах, як економіка та торгівля, охорона здоров’я, сільське господарство, туризм, міжособистісні зв’язки та правоохоронна діяльність. 

Раніше The Ukrainian Review писали, що США в межах “Економічної люті” ввели санкції проти компаній, що постачають Ірану зброю, а також компоненти для шахедів. Це стосується компаній на Близькому Сході, а також у Азії та Східній Європі.

The post Трамп і Сі Цзіньпін на переговорах домовилися зміцнювати відносини appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

У звіті Повітряних Сил ЗСУ за 14 травня станом на 8 ранку зазначено, що за ніч вдалося збити/подавити 41 ракету та 652 БпЛА. Упродовж дня росіяни запустили по Україні майже 800 ударних дронів. Після денної масованої атаки вони продовжили обстріли вночі.

Основним напрямком удару був Київ. Усього радіотехнічні війська Повітряних Сил зафіксували 731 засіб повітряного нападу. Росіяни запустили в український простір 56 ракет і 675 безпілотників, а саме:

• 3 аеробалістичних ракети Х-47 “Кинджал” (пуск з Липецької області Росії);
• 18 балістичних ракет Іскандер-М/С-400 (пуски з Брянська, Курська);
• 35 крилатих ракет Х-101 (пуски з Вологодської області Росії);
• 675 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас, баражуючих боєприпасів «Бандероль» (2 од.), дронів-імітаторів типу «Пародія» (пуски з різних напрямків з Росії, а також з Криму).

На 24 локаціях зафіксували влучання 15 ракет та 23 ударних дронів. На 18 локаціях упали уламки збитих дронів. Атака триває, в повітряний простір України ввійшли нові групи БпЛА.

Київ

За даними ДСНС Київщини, станом на 7:30 відомо щонайменше про 31 постраждалу людину. Серед них одна дитина. Станом на 10:00 відомо про трьох загиблих внаслідок обстрілу.

Внаслідок російського обстрілу в декількох районах Києва пошкоджена цивільна інфраструктура та житлові забудови. Є влучання в житлову багатоповерхівку. ДСНС повідомили про загоряння автомобілів та житлових будівель. Зафіксували падіння уламків на  житловий будинок, АЗС, а також на відкриті території, проїжджу частину, паркінг, бізнес-центр. Є травмовані, яким надають медичну допомогу.

Інші регіони

Станом на 22:28 13 травня Суспільне повідомило, що через масовану атаку Росії за день загинуло щонайменше 14 людей. Постраждало понад 80. Росія атакувала Дніпропетровщину, Харківщину, Запоріжжя, Херсонщину, Рівненщину, Сумщину, Черкащину, Хмельниччину, Житомирщину, Вінниччину. Також атакували західні області: Волинську, Львівську, Івано-Франківську. На Закарпатті Росія здійснила найбільш масовану атаку дронів від початку повномасштабного вторгнення.

Частину областей Росія продовжила атакувати і вночі. Є постраждалі в обласних центрах та прилеглих районах.

Раніше The Ukrainian Review писали, що внаслідок ударів в ніч на 13 травня на Дніпропетровщині загинули вісім людей та ще одинадцять дістали поранення. Загалом РФ запустила 139 безпілотників різних типів. 

The post Росія атакувала Україну вночі після того, як запустила майже 800 дронів удень: є загиблі appeared first on The Ukrainian Review.

Про це Зеленський повідомив у Telegram.

Деталі

За словами президента, під час переговорів із литовським лідером головну увагу приділили оборонній взаємодії. Україна та Литва домовилися про співпрацю у форматі Drone Deal – двосторонньої угоди, яка передбачає взаємне посилення оборонних можливостей обох країн.

Зеленський зазначив, що українська військова експертна команда працюватиме в Литві над створенням сучасних безпекових спроможностей. Зокрема для протидії новим загрозам та зміцнення регіональної безпеки.

“Цінуємо принципову підтримку з боку Литви та готовність зміцнювати оборону й робити її реально спроможною реагувати на будь-які російські атаки. Також вдячний Гітанасу Наусєді за чітку позицію по нашій євроінтеграції: усі шість переговорних кластерів для України потрібно відкривати”, – написав президент

Окремо Зеленський повідомив про зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким. Під час розмови сторони обговорили двосторонні відносини між країнами та домовилися працювати над їхнім подальшим зміцненням.

Президент України також поінформував польського колегу про дипломатичну роботу Києва. І наголосив на важливості єдності між Європою та США у підтримці України.

“Вдячні Польщі, польському народові за всю підтримку за час повномасштабної російської агресії. Пан Президент підтвердив, що підтримка України триватиме. Цінуємо це і наш конструктивний діалог”.

Контекст

Президент Володимир Зеленський 13 травня прибув до Румунії та взяв участь у саміті “Бухарестської дев’ятки”. Це зустріч лідерів країн східного флангу НАТО (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія), заснована у 2015 році для зміцнення безпеки в регіоні.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло про те, що президент України Володимир Зеленський 25 квітня підписав з Азербайджаном шість документів у різних сферах під час візиту.

The post Зеленський провів переговори з лідерами Литви та Польщі у Румунії appeared first on The Ukrainian Review.

Основні проблеми кожного бізнесу

Опитування, проведене Європейською Бізнес Асоціацією у січні 2026 року серед 79 компаній, показало, що 80% респондентів відчули вплив відключень електроенергії, однак більшість адаптувалася завдяки енергетичній автономії.

Альтернативні джерела енергії, які можна швидко встановити, значно дорожчі за традиційні та потребують додаткових знань і зусиль для встановлення. У пікові періоди також виникає фізичний дефіцит необхідного обладнання на ринку. Щоразу, коли криза знову загострюється, ціни на альтернативні джерела живлення подвоюються або навіть потроюються, тоді як високий попит ускладнює їхнє отримання навіть через імпорт. Тому підготовка може зекономити як час, так і ресурси.

За даними Єдиного державного реєстру, протягом перших 11 місяців 2025 року в Україні закрилися понад 250 тисяч ФОПів. Це відображає загальний стан малого бізнесу в державі та його вразливість, однак енергетична криза також є одним із чинників, оскільки частина компаній так і не повернулася на ринок після покращення ситуації.

Використання генератора збільшує витрати на електроенергію у чотири-п’ять разів. Як повідомила Державна митна служба, у січні 2026 року до України імпортували 13,6 тонни електричних батарей на суму 10,4 мільярда гривень, що на 109% більше, ніж у січні 2025 року. Основним постачальником енергоресурсів став Китай (91%).

Витриваліші з кожним роком

Водночас український бізнес продемонстрував стійкість. У 2022 році, після перших атак на енергосистему, Індекс очікувань ділової активності (ІОД), який розраховує Національний банк України, різко впав нижче нейтрального рівня, що становить 50 пунктів. Середній ІОД восени-взимку 2022 року становив 43,9. У вересні 2022 року індекс був на рівні 46,1 порівняно з 44,1 у серпні. Різке падіння почалося у жовтні.Для порівняння, середній індекс восени-взимку 2025 року становив 49,8, майже досягнувши нейтрального рівня.

У 2025 році реальний ВВП України зріс на 1,8% порівняно з 2024 роком. За розрахунками Національного банку, енергетична криза зменшила потенційний ВВП приблизно на 0,2%. Хоча це може здаватися незначним, у трудовому вимірі це відповідає приблизно 15–25 тисячам людино-років продуктивної праці. Для економіки воєнного часу кожен відсоток — особливо важливий.

Економіка України залишалася більш-менш стабільною завдяки хорошому врожаю, який допоміг утримувати ціни на деякі товари. Однак енергетична криза сповільнила зниження інфляції.

Малий бізнес

Паливні генератори залишаються одним із найпростіших рішень для малого бізнесу як за швидкістю, так і за часом на впровадження. В умовах кризи енергоносіїв, спричиненої нестабільністю навколо Ормузької протоки, цей варіант може стати ще дорожчим наступного сезону. Крім того, бізнесам потрібні кваліфіковані фахівці, які пояснюють, як правильно використовувати альтернативні джерела енергії та допомагають зі встановленням.

Проблеми масштабуються від зими до зими. Наприклад, після перших атак на енергетичну інфраструктуру України у 2022 році оборот у сфері громадського харчування впав на 8%. Водночас зима 2025–2026 років поки що стала найбільш руйнівною. Після покращення умов навесні частина бізнесів повернулася на ринок попри невтішні прогнози, а частина — ні.

Вартість страв у період загострення кризи включає витрати на альтернативну енергію. Меню також адаптували до продуктів, які потребують менш складних умов зберігання, але це не є універсальним виходом. Наприклад, невеликі пекарні у містах часто не можуть використовувати гучні прилади рано-вранці, оскільки шум заважає мешканцям поруч. Генератори часто перевищують рівень шуму у 70 дБ, тоді як законодавство не було готове до таких обставин використання, тож обмежень дотримувались. Ціни на товари та послуги мали б зростати через вищі операційні витрати, однак регулювання часто обмежує підвищення цін для захисту споживачів.

Юлія Усенко, енергетична експертка, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку, зазначає для The Ukrainian Review, що головний вплив припадає на собівартість виробництва, яка зростає до 30% і більше через використання додаткових джерел живлення та логістичні перебої. Бізнес також стикається з ризиками, пов’язаними з придбанням неякісного обладнання, зокрема бензинових генераторів, які потребують додаткових витрат на обслуговування:

«Нестабільна робота в умовах постійних знеструмлень часто призводить до вимушених простоїв та порушень термінів постачання продукції або надання послуг. Одночасно стрибки напруги внаслідок перенавантаження мереж можуть призводити до псування обладнання та порушувати виробничі процеси підприємців. Внаслідок чого бізнес втрачає не лиши доходи, а й позиції на ринку та, відповідно, час на пошук нових клієнтів».

Велика промисловість

Попри дефіцит і високу вартість, технічно невеликі альтернативні джерела енергії можна встановити відносно швидко. Однак для великих заводів це потребує років та величезних інвестицій. Водночас проблеми середного і великого бізнесів часто лишаються менш помітними в медіп. Однією з найбільш енергоємних галузей є гірничо-металургійний сектор. За даними GMK Center, гірничо-металургійний сектор забезпечив близько 5,5% ВВП України у 2025 році, залишаючись однією з основ економіки.

Металургійне виробництво у січні 2026 року скоротилося на 15–25% у місячному вимірі, що безпосередньо вплинуло на експортний потенціал. Водночас у 2026 році для українських компаній набув чинності Механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM) — фактично транскордонний вуглецевий податок на імпорт із високим вуглецевим слідом, що ще більше ускладнило ситуацію.

Що варто робити бізнесу

Юлія Усенко зазначає, що бізнесу слід замінювати обладнання на моделі класу щонайменше А+. За стандартами ЄС техніка класу А є найбільш енергоефективною.

Вона поділилася рекомендаціями для бізнесу:

«Найефективнішим рішенням є гібридні системи. Для малого та середнього бізнесу (кав’ярні, міні-пекарні тощо) лідерами є інверторні системи з LiFePO4-акумуляторами — вони тихі, екологічні та не потребують пального. Водночас, у разі більш тривалих знеструмлень система не встигатиме заряджатися. Так само, в зимовий період може не вистачати згенерованої та накопиченої енергії від гібридних сонячних систем. У таких випадках потрібно мати резервне джерело живлення, наприклад, той же інверторний генератор.

Великі промислові підприємства можуть користуватися можливостями переходу на імпортовану електроенергію, що дає змогу офіційно уникати планових обмежень. Водночас, в умовах постійних обстрілів енергосистеми, потрібно враховувати ризики можливих ситуацій фізичної неможливості доставити електрику, законтрактовану навіть імпортними поставками. Тому резервування автономними джерелами генерації пріоритетних потреб завжди є актуальним заходом для будь-якого бізнесу

Тож, інвестиції в енергоефективність та енергетичну автономію сьогодні — це не просто “витрати на світло”. Це капіталізація стійкості бізнесу, його спроможність функціонувати тоді, коли конкуренти зупиняються».

Криза також формує імідж бізнесу. Споживачі помічають, які компанії продовжують працювати під час блекаутів, і часто винагороджують їх лояльністю.

Оборонний сектор

Можливість прямих ракетних ударів по потужностях оборонної промисловості залишається найбільшою загрозою, однак дефіцит електроенергії також небезпечний. Умови контрактів є жорсткими. Затримки у виробництві призводять до фінансових штрафів, тоді як українські захисники терміново потребують виробленої зброї.

Загалом український бізнес у всіх секторах залишається активною підтримкою для ЗСУ. Його внесок виходить далеко за межі сплати податків та включає донати, збори коштів і гуманітарну підтримку. Тому енергетична криза також послаблює можливості бізнесу продовжувати благодійну підтримку як захисників, так і цивільних.

Ще одним побічним ефектом для військових є висока ціна та дефіцит альтернативних джерел енергії під час піків криз, коли вони часто залишаються єдиним доступним варіантом поблизу лінії фронту.

Роль держави

Держава запровадила різні програми підтримки для громад і бізнесу. Уряд виділив 2,5 мільярда гривень на генератори для місцевих громад та 800 мільйонів гривень для багатоквартирних будинків. Також він збільшив максимальний розмір інвестиційних кредитів для підприємств за програмою «5-7-9» до 250 мільйонів гривень для підтримки проєктів розподіленої генерації, а для приватних підприємців запровадили гранти на генератори у розмірі 7 500–15 000 гривень.

Однак доступ до кредитів залишається складним. Для отримання підтримки бізнес все ще повинен мати резерви та не бути глибоко збитковим. Ще однією перешкодою є близькість до фронту, що суттєво підвищує ризики. Водночас закриття бізнесів означає більше безробіття та потенційно подальшу міграцію до інших міст.

Міжнародна допомога

Багато країн швидко відреагували на російські атаки, надсилаючи гуманітарну допомогу. Деякі компанії також отримали пряму фінансову підтримку. Наприклад, Нафтогаз отримав грант у 85 мільйонів євро від Норвегії та кредит у 50 мільйонів євро від Європейського банку реконструкції та розвитку для імпорту газу.

Одним із ключових меседжів, які неодноразово звучали під час Німецько-українського енергетичного дня 2026, стало те, що бізнес має активніше долучатися до відновлення української енергетики, оскільки лише уряди не здатні повністю відновити потужності. Державні стимули мають більше фокусуватися на довгострокових рішеннях, таких як сонячні панелі, вітрові електростанції та біогаз, а не лише на генераторах, які стали найшвидшою, але тимчасовою відповіддю.

Наявні обмеження для інвестицій

Даніель Соса Маркіна, аналітик з енергетичної та кліматичної політики Berlin Economics, зазначає, що ризик фізичного знищення та перебоїв у діяльності бізнесу підвищує загальний рівень ризику енергетичних проєктів і стримує вкрай необхідні інвестиції:

«Публічні інструменти зниження ризиків відіграють дедалі важливішу роль у підтримці потоків капіталу в енергетичний сектор України, однак низка викликів залишається.

На внутрішньому рівні Україна запровадила пілотне державне страхування воєнних ризиків для прямих інвестицій та інвестиційних кредитів. Однак його масштаб залишається обмеженим: компенсація обмежена приблизно 200 000 євро на групу компаній, а покриття стосується лише експортно орієнтованих підприємств, залишаючи більшість енергетичної інфраструктури поза його межами.

Міжнародні інституції таким чином є критично важливими для зниження ризиків інвестицій в енергетичний сектор. Інвестиційна рамка ЄС для України (UIF) є найбільшим окремим інструментом спрямування ризикованих капіталовкладень у відновлення України, де енергетика прямо визначена серед пріоритетних секторів, однак без фокусування на ризиках воєнних пошкоджень. Окрім UIF, важливу додаткову роль відіграють інші фінансові інституції. Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (MIGA) та Американська корпорація з фінансування розвитку (DFC) надають політичне страхування ризиків, розширюючи загальну підтримку інвесторів в енергетиці.

Однак їхнє охоплення залишається нерівномірним. Загалом гарантії цих інституцій переважно спрямовані на великі, фінансово життєздатні проєкти з надійними контрагентами, тоді як невеликі інвестиції в аварійний ремонт здебільшого залишаються поза їхнім впливом. Німецька федеральна інвестиційна гарантія частково заповнює цю прогалину, надаючи гарантії від воєнних ризиків для інвесторів будь-якого масштабу. Лише у 2025 році було застраховано інвестиційних проєктів на 258 млн євро, з яких 70 млн євро припадало на енергетичний сектор».

Він зазначив, що в короткостроковій перспективі пріоритетом є розширення умов покриття наявних гарантійних схем. Даніель Соса Маркіна пояснив, що такі інструменти, як німецька федеральна гарантійна схема, наразі покривають лише прямі воєнні збитки і не включають ризики переривання бізнесу, що виникають унаслідок. На його думку, ця прогалина особливо критична для енергетичного сектору, де знищення одного об’єкта може призвести до тривалих втрат доходів.

Він також наголосив, що в довгостроковій перспективі залучення сталих інвестицій залежатиме від паралельних структурних реформ, зокрема зміцнення тарифної надійності, регуляторної стабільності та ринкового ціноутворення. За його словами, це є необхідними для того, щоб інструменти зниження ризиків поступово сприяли формуванню самодостатнього інвестиційного середовища.

Висновок

Енергетична криза суттєво вплинула на економіку України, але не зруйнувала її, як того прагнув противник. Вразливість системи вкотре продемонструвала важливість стратегічних рішень, особливо в умовах повторюваних сезонних криз після початку повномасштабного вторгнення. Один висновок залишається незмінним: протиповітряна оборона залишається найкращим захистом від економічних наслідків атак, однак диверсифікація джерел енергії є неминучою. Бізнес має заздалегідь шукати альтернативи, тоді як уряди та міжнародні партнери повинні забезпечувати інвестиції, посилення механізмів співпраці, більш чіткі умови кредитування та ефективні інструменти зниження ризиків.

The post Бізнес і відключення електроенергії: уроки минуго сезону та перспективи appeared first on The Ukrainian Review.

Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

Деталі

За даними військових, українські підрозділи уразили нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» у селищі Волна Краснодарського краю РФ. На території об’єкта після атаки виникла пожежа. Масштаби пошкоджень наразі уточнюються.

У Генштабі зазначили, що «Таманьнефтегаз» є одним із ключових російських нафтових терміналів на узбережжі Чорного моря. Через нього здійснюється перевалка нафти, дизельного пального, мазуту та зріджених газів. Об’єкт також використовується для забезпечення паливом російських окупаційних військ.

Окрім цього, 13 травня Сили оборони уразили установки первинної переробки нафти АВТ на Ярославському нафтопереробному заводі. Підприємство виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, яке використовується у логістиці російської армії.

Також підтверджено удар по інфраструктурі Астраханського газопереробного заводу. Після атаки на території підприємства виникла пожежа. У Генштабі наголосили, що завод є важливим елементом паливної та газотранспортної системи РФ і забезпечує потреби російського військово-промислового комплексу.

Паралельно українські військові завдали ударів по низці військових цілей на тимчасово окупованих територіях та в прикордонних регіонах РФ. Зокрема, були уражені командно-спостережні пункти російських військ у районах Старомлинівки, Соледара та Комишувахи на Донеччині, а також пункт управління безпілотниками у Мирному.

Крім того, Сили оборони атакували райони зосередження особового складу російських військ у Запорізькій, Херсонській, Сумській областях, а також у Курській і Бєлгородській областях РФ.

Контекст

Українські далекобійні дрони останніми місяцями регулярно атакують нафтову, енергетичну та військово-промислову інфраструктуру РФ. Основними цілями стають НПЗ, резервуарні парки, логістичні вузли та підприємства, які забезпечують російську армію паливом.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло про те, що у ніч на 8 травня та вранці того ж дня низка регіонів Росії та окупованого Криму зазнали масованої атаки безпілотників.

The post Генштаб підтвердив удари по РФ appeared first on The Ukrainian Review.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з внутрішніми обговореннями у Кремлі.

Деталі

За даними видання, російське військове командування запевнило Путіна, що окупаційні війська здатні завершити захоплення Донбасу протягом найближчих місяців. У Кремлі ці потенційні успіхи розглядають як інструмент тиску на Україну та Захід під час майбутніх переговорів.

Сам Путін під час закритих обговорень заявляє, що війна нібито “наближається до завершення”. А український спротив, за його оцінками, слабшає. Водночас, за інформацією співрозмовників FT, російський лідер дедалі жорсткіше наполягає на своїх умовах. Він не готовий погоджуватися навіть на замороження фронту по нинішній лінії зіткнення.

Українська розвідка попереджає, що Донбас може бути лише проміжною ціллю Кремля. Заступник керівника ГУР Вадим Скібіцький заявив, що після цього Москва може висунути нові вимоги щодо Херсонської та Запорізької областей.

Крім того, за даними FT, у Кремлі дедалі менше вірять у результативність переговорів за посередництва США й роблять ставку саме на військовий тиск. Серед потенційних подальших цілей РФ джерела видання називають Одесу та навіть Київ.

Водночас українські посадовці, з якими поспілкувалися журналісти, заявляють, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. У Києві вважають, що Вашингтон не зміг змусити Москву пом’якшити свої вимоги. А сама Україна нині почувається впевненіше завдяки стримуванню російського наступу та активним ударам дронами по тилових об’єктах РФ.

Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливе наближення мирної угоди, Financial Times зазначає, що наразі ані Київ, ані Москва не демонструють реальної готовності до компромісів.

Контекст

Україна та Росія за посередництва США домовлялися про триденне перемир’я на 9–11 травня. Воно передбачало часткове припинення бойових дій та обмін полоненими. Проте, незважаючи на домовленості про триденне припинення вогню, 9 травня Росія завдала по Україні ракетно-дронової атаки.

Після закінчення “триденного перемирʼя” російські війська масовано атакували Україну ударними безпілотниками. Вибухи лунали в Києві та області, на Дніпропетровщині, Харківщині, Херсонщині, Чернігівщині та Житомирщині. Загалом РФ запустила понад 200 дронів.

Раніше The Ukrainian Review писали, що кремлівські політтехнологи розробили спеціальну інформаційну кампанію, яка має переконати російське суспільство сприйняти можливу мирну угоду з Україною як «перемогу» Росії. 

The post Путін розраховує захопити Донбас до осені та посилити вимоги до України appeared first on The Ukrainian Review.

Про інциденти заявили губернатор Ярославської області Міхаіл Євраєв, а також видання Astra і російські регіональні Telegram-канали.

Пожежа на нафтоперекачувальній станції «Нурлино» біля Уфи

У Башкортостані спалахнула масштабна пожежа на території лінійної виробничо-диспетчерської станції «Нурлино», яка належить структурі «Транснефть». Об’єкт розташований поблизу Уфи та є одним із ключових вузлів системи магістральних нафтопроводів РФ.

Очевидці повідомляли про густий чорний дим, який було видно за десятки кілометрів від промислової зони. Причини займання офіційно не назвали. Водночас російські моніторингові ресурси стверджують, що повітряної тривоги в регіоні не оголошували.

Станція забезпечує транспортування нафти із Західного Сибіру та Уралу до центральних і південних регіонів Росії. А також – до експортної інфраструктури на Чорному морі.

Атака на промисловий об’єкт у Ярославлі

Губернатор Ярославської області Міхаіл Євраєв повідомив про атаку дронів на промисловий об’єкт у регіоні. За його словами, уламки безпілотників впали на територію підприємства під час роботи російської ППО та засобів РЕБ.

Назву підприємства російська влада не розкриває. Водночас раніше українські дрони вже неодноразово атакували Ярославський НПЗ «Славнефть-ЯНОС» — один із найбільших нафтопереробних заводів у центральній частині РФ.

Пожежа в резервуарному парку порту Тамань

У Краснодарському краї дрони атакували територію морського порту Тамань. Після удару на території резервуарного парку виникла пожежа.

Супутниковий сервіс NASA FIRMS зафіксував займання ще до офіційних повідомлень російської влади. Осередок пожежі виявили в районі нафтових резервуарів поблизу залізничної інфраструктури.

Порт Тамань є одним із ключових логістичних центрів російського паливно-енергетичного комплексу на Чорному морі. Через термінал «Таманьнефтегаз» РФ експортує нафту та нафтопродукти. А також забезпечує логістику поблизу Кримського мосту та окупованого Криму.

Контекст

Українські далекобійні дрони останніми місяцями регулярно атакують нафтову, енергетичну та військово-промислову інфраструктуру РФ. Основними цілями стають НПЗ, резервуарні парки, логістичні вузли та підприємства, які забезпечують російську армію паливом.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло про те, що у ніч на 8 травня та вранці того ж дня низка регіонів Росії та окупованого Криму зазнали масованої атаки безпілотників.

The post У Росії спалахнули пожежі після атак дронів на нафтобази appeared first on The Ukrainian Review.