Про це президент повідомив у своєму офіційному зверненні після засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.

Глава держави наголосив, що міжнародна спільнота має посилити санкційний тиск на Москву, щоб агресор відчув повну відповідальність за свої злочини. Володимир Зеленський підкреслив, що за кожен удар Україна дасть справедливу відповідь. У своєму Telegram він зазначив, що окупанти свідомо накопичували ресурси для максимального ускладнення роботи української ППО.

«Доручив Силам оборони України та спеціальним службам запропонувати можливі формати нашої відповіді на цей російський удар», — заявив Зеленський.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі X написав, що Україна вже ініціює термінове засідання Ради Безпеки ООН. Дипломат закликав світових лідерів до рішучих дій у відповідь на вбивства українців.

«Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні платформи для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та атаки проти гуманітарного персоналу», — зазначив очільник МЗС.

Наслідки масованого обстрілу України

Російська армія застосувала тактику комбінованого удару, використовуючи дрони-камікадзе та балістичні ракети. Сили протиповітряної оборони продемонстрували високу ефективність, збивши 94% безпілотників та 73% ракет. Проте захист від балістики залишається найскладнішим викликом для прикриття міст та інфраструктури. Найбільших руйнувань зазнав Київ, де російська ракета майже повністю знищила під’їзд дев’ятиповерхового будинку. Станом на зараз у столиці підтверджено загибель 9 людей, серед яких 12-річна дівчинка, а ще десятки мешканців дістали поранення. Рятувальники продовжують пошуки приблизно 20 осіб, які офіційно вважаються зниклими безвісти під завалами.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що Росія атакувала Україну вночі після того, як запустила майже 800 дронів удень: є загиблі.

The post Зеленський наказав підготувати відповідь на масовану дводенну атаку Росії appeared first on The Ukrainian Review.

Про це повідомляє видання LSM.

Політична напруга досягла піку після того, як ліберальна партія «Прогресивні» офіційно припинила підтримку очільниці уряду. Сіліня передала заяву про відставку до Сейму та розкритикувала партнерів за небажання брати відповідальність у складний період.

«Сьогодні прийняла складне, але чесне рішення – піти у відставку з посади прем’єр-міністра… Дякую всім, хто мені довіряв, співпрацював, а також обґрунтовано критикував. Я йду у відставку, але я не здаюся. І я не йду», — підкреслила вона під час брифінгу.

Водночас у країні розгорнулося масштабне розслідування зловживань у лісопромисловій галузі. Антикорупційне бюро (KNAB) затримало міністра землеробства Арманда Краузе та голову державної канцелярії Райвіса Кронбергса. Видання Delfi зазначає, що прем’єрка звільнила Краузе безпосередньо перед складанням власних повноважень. Опозиція також планувала ініціювати голосування за вотум недовіри уряду, використовуючи особливості регламенту Сейму для негайного усунення Сіліні. Це змусило голову уряду діяти на випередження та оголосити про свій відхід раніше очікуваного виступу в парламенті.

Безпекова ситуація та дрони РФ

На початку травня два російські безпілотники порушили повітряний простір Латвії та впали поблизу міста Резекне. Одна із ворожих цілей уразила місцеве нафтосховище за 40 кілометрів від кордону з Росією. Згодом стало відомо, що поява дронів була пов’язана з дією російських засобів радіоелектронної боротьби. Внаслідок цього міністр оборони Андріс Спрудс подав у відставку 11 травня, взявши на себе відповідальність за безпекові прорахунки.

Наразі президент Едгарс Рінкевичс планує термінові консультації з усіма парламентськими фракціями. Глава держави наголосив, що Латвія не має права на політичний вакуум чи дестабілізацію в умовах повномасштабної війни в регіоні. Чинний Кабінет міністрів виконуватиме обов’язки тимчасово до затвердження нового складу уряду. Президент очікує почути від політичних сил чіткі плани щодо пріоритетів безпеки та оборони до наступних виборів.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що два дрони впали у Латвії: один розбився біля нафтосховища.

The post Уряд Латвії йде у відставку: політична криза та загрози безпеці appeared first on The Ukrainian Review.

Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.

Він оприлюднив супутникові знімки, на яких зафіксовано захисні конструкції над двома атомними човнами-ракетоносцями класів «Борей» та «Борей-А».

Стерненко підкреслив:

«Росіяни після операції Павутина почали захищати атомні підлодки від дронів за 7 тисяч км від України».

База «Рибачий» є головним пунктом дислокації атомних субмарин Тихоокеанського флоту РФ, звідки вони виходять у тривалі патрулювання в Тихому океані. Кожен такий корабель несе 16 міжконтинентальних балістичних ракет «Булава», що є ключовим елементом ядерної тріади Кремля. Раніше окупанти вже намагалися захистити катери «Грачонок» біля Керченського мосту за допомогою металевих решіток.

Наслідки операції Павутина

Операція «Павутина» відбулася 1 червня 2025 року та стала наймасштабнішою атакою на стратегічну авіацію РФ. Понад сто українських дронів зі штучним інтелектом уразили чотири аеродроми в Іркутській, Мурманській, Рязанській та Івановській областях. СБУ стверджує, що під час атаки вдалося вивести з ладу 41 борт, включаючи стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160. НАТО назвало цю операцію найбільш успішною проти стратегічної авіації ворога, оскільки такі літаки більше не виробляються.

Нищення російської ППО

Крім того, німецьке видання Der Spiegel повідомляє, що темпи нищення російської ППО значно прискорилися.

У квітні 2026 року кількість уражених комплексів «Тор», «Бук» та С-300 була вдвічі більшою, ніж у жовтні минулого року. Лише у березні Україна спрямувала по території Росії близько 7000 безпілотників. За даними аналітиків, за період з березня по травень 2026 року кількість уражених російських радарів та систем ППО зросла до 37 одиниць, що створює критичні прогалини в оборонному щиті агресора.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що Генштаб підтвердив удари по РФ.

The post Росія захищає атомні підводні човни на Камчатці від дронів appeared first on The Ukrainian Review.

Укрінформ повідомляє, що міністр оборони ФРН Борис Пісторіус на пресконференції у Києві заявив, що Кремль намагається маніпулювати світовою спільнотою. За його словами, Владімір Путін завжди грає «крапленими картами», коли йдеться про переговорні процеси. Пісторіус підкреслив, що нещодавнє тридобове «перемир’я» на вихідні було вкотре порушене російською стороною.

«Я думаю, що Путін своїми нинішніми діями хоче відвернути увагу від власної слабкості», — додав міністр.

Він переконаний, що агресор просто блефує, оскільки російська армія зараз не має суттєвих територіальних здобутків.

Мілітарна риторика Лукашенка та реакція ЦПД

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про план аналізу технічного оснащення військ. Видання БЕЛТА повідомляє, що диктатор закликав враховувати особливості території Білорусі як потенційного театру бойових дій. Він використав приклад зіткнення Ірану та Ізраїлю, щоб довести важливість наземних операцій. Проте керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомляє, що ці заяви є маніпулятивними. Коваленко наголосив, що Білорусь лише імітує активність та не має ресурсів для реального наступу. Будь-які агресивні дії з боку Мінська стануть фатальною помилкою для режиму.

Позиція України щодо дипломатичного завершення війни

Кирило Буданов під час візиту до Литви зауважив, що розмова між Володимиром Зеленським та Владіміром Путіним не буде раптовою. Як передає видання LRT, керівник розвідки з іронією зазначив, що між воюючими країнами неможливі дзвінки по мобільному телефону. Проте він підкреслив, що Україна завжди виступала за мир і завершення бойових дій.

«Укладання миру — це не слабкість, а доказ здорового глузду», — заявив Буданов.

Київ готовий до серйозної розмови лише за умови щирості намірів противника.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що Україна та Німеччина запускають Brave Germany: спільне виробництво далекобійних дронів.

The post Переговори та модернізація армій: заяви Пісторіуса, Буданова та Лукашенка appeared first on The Ukrainian Review.

Про намір Берліна розширити підтримку українського оборонного сектору повідомляє Суспільне.

Нова ініціатива дозволить розробникам отримувати фінансову допомогу та тестувати нові технології безпосередньо в бойових умовах. Крім того, німецька сторона офіційно приєднається до українського оборонного кластера Brave1. Борис Пісторіус наголосив, що розвиток далекобійних систем має стратегічне значення для знищення російської ППО та захисту української інфраструктури від атак під час повномасштабної війни.

Технологічний обмін та спільне виробництво

За словами міністра, німецькі та українські компанії вже працюють над проєктами дронів різної дальності. Йдеться про системи з радіусом дії від 100 до 1500 кілометрів.

«Це та можливість, над якою ми також дуже інтенсивно працюємо в рамках НАТО», — зазначив Пісторіус.

Берлін також зацікавлений у вивченні досвіду системи бойового управління DELTA та сучасних підходів Збройних Сил України до ведення війни.

Постачання ракет Patriot та боротьба з БПЛА

Паралельно заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса обговорив прискорення постачання ракет до систем Patriot з делегацією корпорації RTX. Про це він повідомив у Фейсбуці. Сторони зосередилися на ремонті пошкоджених комплексів та можливості обслуговування їхніх компонентів безпосередньо в Україні. Окрему увагу приділили розробці дешевших ракет для знищення ворожих дронів та впровадженню нових рішень у сфері протидії безпілотникам.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що Німеччина проти пропозиції Путіна, щоб проросійський Шредер координував переговори.

The post Україна та Німеччина запускають Brave Germany: спільне виробництво далекобійних дронів appeared first on The Ukrainian Review.

Про підготовку нового пакету в Брюсселі повідомляє Politico, посилаючись на джерела серед європейських дипломатів.

Основною метою нових обмежень є перекриття каналів надходження нафтодоларів до російського бюджету через мережу танкерів із непрозорою структурою власності. Очікується, що пакет затвердять до середини літа 2026 року. Окрім морських перевезень, санкції можуть торкнутися банківського сектору, ВПК та компаній, що нелегально торгують українським зерном.

Посилення тиску та внутрішній стан економіки РФ

Європейські посадовці зазначають, що зараз настав сприятливий момент для посилення обмежень. Економіка Росії перебуває у найскладнішому стані з початку повномасштабного вторгнення, що дає Заходу можливість посилити переговорні позиції України.

«Економіка Росії перебуває в найгіршому внутрішньому стані з початку війни. Зараз справді настав час наполягати на більшому, бо справи у Москви йдуть не дуже добре», — заявив один із високопосадовців ЄС.

У межах 21-го пакету Єврокомісія планує повернутися до персональних санкцій проти керівництва Російської православної церкви, зокрема патріарха Кирила. Раніше такі кроки блокував уряд Віктора Орбана, проте зараз у ЄС бачать «новий імпульс» для рішучих дій.

Британія розширює санкції за злочини проти дітей

Окремо від ініціатив Брюсселя, Велика Британія 11 травня оголосила про розширення власного санкційного списку. Як йдеться на сайті британського уряду, під обмеження потрапили 85 фізичних та юридичних осіб. Лондон фокусується на викритті кампанії з примусової депортації українських дітей та спробах втручання у вибори в інших країнах.

Серед підсанкційних осіб — керівництво організації «Діалог», голова «Росмолоді» Григорій Гуров та представники окупаційних адміністрацій у Донецькій і Луганській областях. Також обмеження торкнулися низки «інститутів розвитку інтернету» та пропагандистських медіаструктур. Усі активи цих осіб у Британії будуть заморожені, а їм самим заборонено в’їзд до країни.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що ЄС введе проти Росії нові санкції за депортацію українських дітей.

The post ЄС розробляє 21-й пакет санкцій, а Британія вводить обмеження за депортацію дітей appeared first on The Ukrainian Review.

Про готовність до зустрічі на нейтральній території Владімір Путін повідомив під час спілкування з пресою, передають російські пропагандистські ресурси. Диктатор підкреслив, що такий контакт можливий лише після досягнення конкретних домовленостей.

«Можна зустрітися і в третій країні, але тільки в тому випадку, коли будуть досягнуті остаточні домовленості на тривалу історичну перспективу», — заявив він.

Зрив обміну полоненими

Очільник Росії фактично дезавуював домовленості про масштабний обмін полоненими у форматі «1000 на 1000». Він стверджує, що Україна нібито ігнорує російські пропозиції та ініціативи США. Путін заявив, що Москва ще 5 травня передала список із 500 осіб, проте українська сторона буцімто «зійшла з радарів». Ця заява прозвучала на тлі оголошеного Дональдом Трампом перемир’я на 9–11 травня, яке мало включати великий обмін.

Погрози на адресу Вірменії

Окрему увагу диктатор приділив Вірменії, розкритикувавши її прагнення до зближення з ЄС. Путін закликав Єреван провести референдум щодо зовнішньополітичного курсу. Він прямо провів паралель із початком російської агресії проти України у 2014 році. За його словами, спроби вступу України до ЄС призвели до бойових дій, натякаючи на можливість аналогічного розвитку подій у Вірменії.

Пошук перемовників

Для діалогу між Росією та Європейським Союзом Путін запропонував кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шрьодера. Російський лідер назвав пана Шрьодера найкращим та найбільш прийнятним переговірником для Кремля. Він додав, що не бажає спілкуватися з європейськими політиками, які критикували дії Москви під час повномасштабної війни.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що Московський парад 9 травня тривав менше години, військової техніки не було.

The post Путін назвав умови зустрічі із Зеленським та погрожує Вірменії appeared first on The Ukrainian Review.

Про це йдеться у спільному розслідуванні видань The Insider, Le Monde, Der Spiegel та інших медіа, які отримали доступ до понад 2 000 внутрішніх документів вишу.

Журналісти з’ясували, що на базі військово-навчального центру працює засекречена «Кафедра №4» під назвою «Спеціальна підготовка». Інформація про цей підрозділ повністю відсутня на офіційному сайті університету.

Що відомо про програму підготовки

Навчальний план кафедри зосереджений на трьох основних напрямах: цифрова розвідка, захист інформаційних технологій та розгортання засобів впливу. Студенти проходять практичні заняття з тестування на проникнення за допомогою комп’ютерних вірусів. Головною курсовою роботою для майбутніх офіцерів є розробка власного шкідливого програмного забезпечення.

Окрім технічних аспектів, викладачі приділяють значну увагу методам дезінформації та пропаганди. Студентів навчають створювати маніпулятивні відеоролики та використовувати психологічний тиск у соціальних мережах. Програму очолює підполковник Кирило Ступаков, який раніше керував однією з військових частин радіотехнічної розвідки.

Згідно з витоком документів, Московський державний технічний університет імені Баумана щорічно направляє 10–15 випускників до спеціалізованих підрозділів розвідки. Лише у 2024 році до лав ГРУ приєдналися щонайменше 16 випускників факультету інформатики. Зокрема, йдеться про підрозділ 26165, який пов’язують із втручанням у вибори у Франції та атаками на Олімпіаду-2024 у Парижі.

«У 2024 році на 4-й кафедрі навчалося 1563 резервісти і 429 потенційних офіцерів-контратників за 14 актуальними для армії спеціальностями», – йдеться у розслідуванні.

Студенти також вивчають характеристики західних дронів та структуру безпеки країн НАТО, зокрема Німеччини. Важливою частиною підготовки є практика на підсанкційних підприємствах російського оборонного сектора.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що у Кремлі готують росіян до мирної угоди з Україною через “образ перемоги”.

The post У виші Москви секретно готують хакерів для ГРУ appeared first on The Ukrainian Review.

Партизанський рух «АТЕШ» повідомив про результативну операцію у своєму офіційному каналі.

Представники руху зазначили, що залізниця залишається ключовою артерією для забезпечення потреб російської армії. Виведення з ладу навіть однієї одиниці техніки спричиняє логістичний колапс на окремих ділянках фронту.

Наслідки диверсії для логістики РФ

Вантажні локомотиви відіграють вирішальну роль у доставці боєприпасів, пального та важкої техніки з глибини Росії до районів бойових дій. Пошкодження електровоза унеможливлює його подальшу участь у формуванні військових ешелонів. Таким чином, українське підпілля послідовно руйнує військову інфраструктуру ворога зсередини.

«Виведений з ладу електровоз більше не зможе брати участь у транспортуванні військових ешелонів, а отже, ще одну частину логістичної системи противника зупинено», — підкреслили партизани.

Посилення ППО навколо Москви

Окрім того, Росія намагається посилити власну безпеку в інших регіонах. Навколо Москви окупанти наразі будують четверте кільце протиповітряної оборони. За даними аналітиків Drone Bomber, кількість підтверджених точок ППО в московському регіоні зросла до 232 одиниць. Окупанти стягують комплекси «Панцир», С-300 та С-400 для охорони столиці, залишаючи інші регіони незахищеними.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що в Одесі затримали російського агента: кілер готував убивство офіцера ВМС до 9 травня.

The post Партизани «АТЕШ» знищили електровоз у Липецькій області та зірвали постачання військ РФ appeared first on The Ukrainian Review.

Reuters повідомляє, що Брюссель ще не встановив конкретну дату.

Проте Каллас наголосила на важливості використання поточного моменту, поки всі держави-члени підтримують Кишинів. Вона зазначила, що зміни в урядах європейських країн можуть створити нові двосторонні перешкоди в майбутньому.

«Ось чому я також вважаю, що нам слід діяти, поки ніхто не проти Молдови, бо ніколи не знаєш, коли прийде уряд, у якого може виникнути, знаєте, двостороння проблема», — додала Каллас.

Шлях до членства та реформи

Каллас відзначила значний прогрес Молдови у впровадженні необхідних реформ для відповідності стандартам ЄС. Сторони також обговорили питання регіональної безпеки та співпраці. За словами очільниці європейської дипломатії, заморожений конфлікт у Придністров’ї не має стати на заваді інтеграційному процесу.

Президентка Мая Санду підтвердила намір країни підписати договір про вступ до 2028 року. Молдова вже зробила рішучі кроки для розриву зв’язків із минулим впливом Росії. Зокрема, парламент республіки остаточно денонсував угоду про створення СНД та вихід з організації. Ці заходи підтримала більшість депутатів, що свідчить про єдність політичного курсу на Захід.

Раніше The Ukrainian Review повідомляв, що депутат Європарламенту вербує колег для поїздки в Росію на форум Владіміра Путіна.

The post ЄС планує максимально прискорити вступ Молдови до блоку appeared first on The Ukrainian Review.