Деталі

Президент США Дональд Трамп і очільник Китаю Сі Цзіньпін завершили двогодинні переговори. Вони відбулися в Пекіні 14 травня. Про це повідомляє BBC. Американська і китайська сторони оптимістично висловлювалися щодо відносин між країнами, хоч і мають розбіжності у поглядах. Вони стосуються Тайваню, а також війни проти Ірану та торгівлі. Зустріч планували провести раніше, але довелося її відкласти через напад США на Іран.

Двостороння зустріч 14 травня – перша особиста зустріч Трампа та Сі після саміту в Південній Кореї в жовтні 2025 року. Увечері Трамп планує прийти на державний банкет, який Китай проведе на його честь. 

Сі Цзіньпін на відкритті саміту закликав американську та китайську економіки до співпраці. За його словами, Китай та США мають бути партнерами, а не опонентами. Він зауважив, що їхня конкуренція поглиблюється на тлі зростання нестабільності в світі. Трамп сказав, що американсько-китайські відносини тепер будуть кращими, ніж раніше.

Підсумки зустрічі

У заяві МЗС Китаю зазначено, що найбільший спільник знаменник між Китаєм і США – це “збереження миру та стабільності в Тайванській протоці”. Тому американська сторона повинна бути особливо обережною щодо вирішення тайванського питання. 

“Президенти обмінялися думками щодо важливих міжнародних та регіональних питань, таких як ситуація на Близькому Сході, криза в Україні та Корейський півострів”, – йдеться в заяві.

Сі Цзіньпін на зустрічі сказав, що Китай та США мають більше спільних інтересів, ніж розбіжностей. За його словами, успіх в одній країні відкриває можливості для іншої. Стабільні китайсько-американські відносини корисні для світу, вважає він.

“Китай і Сполучені Штати можуть як виграти від співпраці, так і програти від конфронтації. Ми повинні бути партнерами, а не суперниками”, – заявив очільник Китаю.

Дональд Трамп сказав Сі, що той чудовий лідер. Президент США наголосив, що все одно готовий це казати, незважаючи на незгоду інших. 

“Для мене честь бути з вами. Для мене честь бути вашим другом, і відносини між Китаєм і США будуть кращими, ніж будь-коли раніше”, – наголосив Трамп.

Дійшли висновку, що обидві сторони мають удосконалити зв’язок у політичній, дипломатичній та військовій сферах. Сі заявив, що США та Китай мають розширювати обміни та співпрацю в таких сферах, як економіка та торгівля, охорона здоров’я, сільське господарство, туризм, міжособистісні зв’язки та правоохоронна діяльність. 

Раніше The Ukrainian Review писали, що США в межах “Економічної люті” ввели санкції проти компаній, що постачають Ірану зброю, а також компоненти для шахедів. Це стосується компаній на Близькому Сході, а також у Азії та Східній Європі.

The post Трамп і Сі Цзіньпін на переговорах домовилися зміцнювати відносини appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

У звіті Повітряних Сил ЗСУ за 14 травня станом на 8 ранку зазначено, що за ніч вдалося збити/подавити 41 ракету та 652 БпЛА. Упродовж дня росіяни запустили по Україні майже 800 ударних дронів. Після денної масованої атаки вони продовжили обстріли вночі.

Основним напрямком удару був Київ. Усього радіотехнічні війська Повітряних Сил зафіксували 731 засіб повітряного нападу. Росіяни запустили в український простір 56 ракет і 675 безпілотників, а саме:

• 3 аеробалістичних ракети Х-47 “Кинджал” (пуск з Липецької області Росії);
• 18 балістичних ракет Іскандер-М/С-400 (пуски з Брянська, Курська);
• 35 крилатих ракет Х-101 (пуски з Вологодської області Росії);
• 675 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас, баражуючих боєприпасів «Бандероль» (2 од.), дронів-імітаторів типу «Пародія» (пуски з різних напрямків з Росії, а також з Криму).

На 24 локаціях зафіксували влучання 15 ракет та 23 ударних дронів. На 18 локаціях упали уламки збитих дронів. Атака триває, в повітряний простір України ввійшли нові групи БпЛА.

Київ

За даними ДСНС Київщини, станом на 7:30 відомо щонайменше про 31 постраждалу людину. Серед них одна дитина. Станом на 10:00 відомо про трьох загиблих внаслідок обстрілу.

Внаслідок російського обстрілу в декількох районах Києва пошкоджена цивільна інфраструктура та житлові забудови. Є влучання в житлову багатоповерхівку. ДСНС повідомили про загоряння автомобілів та житлових будівель. Зафіксували падіння уламків на  житловий будинок, АЗС, а також на відкриті території, проїжджу частину, паркінг, бізнес-центр. Є травмовані, яким надають медичну допомогу.

Інші регіони

Станом на 22:28 13 травня Суспільне повідомило, що через масовану атаку Росії за день загинуло щонайменше 14 людей. Постраждало понад 80. Росія атакувала Дніпропетровщину, Харківщину, Запоріжжя, Херсонщину, Рівненщину, Сумщину, Черкащину, Хмельниччину, Житомирщину, Вінниччину. Також атакували західні області: Волинську, Львівську, Івано-Франківську. На Закарпатті Росія здійснила найбільш масовану атаку дронів від початку повномасштабного вторгнення.

Частину областей Росія продовжила атакувати і вночі. Є постраждалі в обласних центрах та прилеглих районах.

Раніше The Ukrainian Review писали, що внаслідок ударів в ніч на 13 травня на Дніпропетровщині загинули вісім людей та ще одинадцять дістали поранення. Загалом РФ запустила 139 безпілотників різних типів. 

The post Росія атакувала Україну вночі після того, як запустила майже 800 дронів удень: є загиблі appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Про це 12 травня повідомило видання Радіо Свобода. Україна прагне відкрити всі шість переговорних кластерів з ЄС. Контекст – перемовини про членство України в Європейському Союзі. За даними двох джерел з дипломатичних кіл Європейського Союзу, Київ хоче це зробити до завершення головування Кіпру в Раді Євросоюзу, а саме до кінця червня 2026 року. 

Співрозмовники анонімно повідомили виданню, що держави-члени ЄС не виступають проти того, щоб відкрити перший кластер до кінця червня. Він називається “Основи” і є фундаментальним. Решту п’ять кластерів Польща та Франція пропонують відкласти. Їхня позиція – не відкривати їх попередньо до осені. Україна ж наполягає на тому, щоб всі шість кластерів відкрили якнайшвидше.

Контекст

Президент України Володимир Зеленський 4 травня в соцмережах заявив, що Україна готова до вступу в ЄС.

“Розраховуємо на відкриття всіх шести переговорних кластерів упродовж цього та наступного місяців. Технічно Україна повністю готова”, – написав Зеленський.

 11 травня Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що ЄС може відкрити перший переговорний кластер для Києва ще до кінця червня. Вона зауважила, що цей період – час до завершення головування Кіпру. Згодом, за її словами, вдасться відкрити і наступні.

Раніше процес відкриття переговорних кластерів для Києва ветував Віктор Орбан, колишній прем’єр-міністр Угорщини. У травні 2026 року прем’єром став Петер Мадяр. Він також виступав проти прискореного вступу України до ЄС.  Новий очільник угорського уряду вимагає, щоб Україна розширила права угорської меншини в Україні. 

Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС від червня 2022 року. Переговори про вступ мають шість кластерів. Вони об’єднують 35 переговорних глав європейського законодавства. Щоб відкрити чи закрити кластери, потрібна згода усіх членів ЄС без винятку. 

Раніше The Ukrainian Review писали, що ЄС підготував документ, який окреслює сценарії застосування статті 42.7. Це європейський відповідник статті 5 НАТО.

The post Польща і Франція хочуть відкласти відкриття переговорних кластерів ЄС з Україною appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Про це повідомило видання Радіо Свобода. Кая Каллас зробила заяву про оборону Євросоюзу перед початком засідання Ради ЄС у Брюсселі 12 травня. Віцепрезидентка Європейської комісії сказала, що в ЄС підготували документ, де є три сценарії застосування статті 42.7 Договору про ЄС.  Стаття 42.7 – це європейський аналог п’ятої статті НАТО про колективну оборону. 

Перший сценарій – одночасний напад на країну НАТО, за якого відбудеться активація обох статей. Тобто спрацює і стаття НАТО, і стаття Євросоюзу. Другий – коли атакують державу ЄС, яка не входить до НАТО. За таких обставин активується лише стаття 42.7. Третій сценарій включає гібридні атаки, яких недостатньо, щоб застосувати п’яту статтю.

“Ми не говоримо публічно про ці навчання, бо вони показують наші прогалини”, – сказала Каллас.

За її словами, мета навчань у тому, щоб зрозуміти, де потрібна конкретика, визначити ролі та повноваження. Кая Каллас назвала статтю надто нечіткою і визнала, що її треба деталізувати.

Роль статті 42.7

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон підтримав обговорення статті 42.7. Він сказав, що мав дискусію щодо документа, який би окреслював механізми підготовки ЄС до серйозних безпекових ситуацій. 

Міністр сказав, що важливо підготувати ЄС до випадків, якщо одна з країн-членів опиниться під атакою. Треба розробити план цивільної готовності, взаємодій ЄС та НАТО, а також забезпечити вищий рівень стійкості в ЄС.

Йонсон наголосив, що стаття 42.7 – це не заміна НАТО, а доповнення. Так він прокоментував побоювання, що стаття Євросоюзу спонукає США дистанціюватися. Стаття 42.7, на його думку, може посилити цивільну готовність Європи, а НАТО є структурою з командними структурами та планами оборони.

Йонсон вважає, що ЄС найближчим часом не планує створювати окрему спільну армію.

Раніше The Ukrainian Review писали, що Німеччина та Україна посилюють оборонну співпрацю через запуск спільної програми Brave Germany для розробки безпілотників із радіусом дії до 1500 кілометрів.  

The post Єврокомісія розробила документ зі сценаріями застосування статті про колективну оборону appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Про це 12 травня в соцмережах повідомили Сили спеціальних операцій ЗСУ. Уражені об’єкти розташовані в Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України.

Атаки здійснювали безпілотниками в період до 5 травня. У публікації йдеться про російські склади, логістику, командний пункт, ремонтну базу та інші обʼєкти. Вони розміщені на ТОТ Донеччини, Луганщини та Запорізької області. Також ССО атакували об’єкти і в Білгородській області Росії.

“Ураження та знищення арсеналів, складів, ремонтних баз та логістики противника знижують його боєздатність”, – написали ССО, додавши, що продовжують асиметричні дії, щоб стратегічно знесилити Росію. 

Удари 

У Сартані, що під Маріуполем на території Донецької області, підрозділи Middle-strike ССО атакували російські склади боєприпасів. У Бойківському українські військові уразили склад матеріально-технічного забезпечення, а також російський логістичний центр підрозділів. 

Також на ТОТ Донеччини в Миколаївці українські дрони ССО атакували російську ремонтну базу. У Запорізькій області в Святотроїцькому дронами уразили російський командно-спостережний пункт.

На ТОТ Луганщини в Ровеньках Сили спеціальних операцій атакували тимчасове розташування російських механіків. У Куликівському, що в Запорізькій області, атакували полігон. Також підрозділ Middle-strike ССО атакував розташування підрозділу безпілотників Росії в Білгородській області РФ (Нова Таволжанка). 

Про ССО ЗСУ

Сили спеціальних операцій – це окремий рід сил Збройних Сил України, до якого входять підрозділи спецпризначенців, Рух опору та підрозділи психологічних операцій. Міністерство оборони України називає їх професіоналами з неможливого. Підрозділи ССО першими заходять до російського тилу суходолом, морем та з повітря. Вони готують основу для подальшого проведення операцій з визволення України від росіян. 

ССО ЗСУ брали участь у Битві за Київ, обороні Чернігівської та Сумської областей, у звільненні острова Зміїний у Чорному морі, контрнаступі на Харківщині, у визволенні Херсона, битві за Бахмут та інших важливих операціях.

Військові ССО воюють, використовуючи найбільш сучасне спорядження та нові технології. Щоб стати військовим ССО, кандидати з інших родів військ проходять відбір та навчаються на Кваліфікаційному курсі. Він розроблений на основі програми американських ССО. 

Раніше The Ukrainian Review писали, що в ніч проти 12 травня російські війська масовано атакували Україну ударними безпілотниками. Вибухи лунали в Києві та області, на Дніпропетровщині, Харківщині, Херсонщині, Чернігівщині та Житомирщині. Загалом РФ запустила понад 200 дронів. 

The post ССО ЗСУ уразили російські об’єкти в Росії та на ТОТ appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 11 травня перед засіданням Ради міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі. За його словами, з періоду минулої зими 2025 року Україна стала сильнішою. Значною мірою це відбулося саме завдяки підтримці союзників. 

Сибіга сказав, що Україна стабілізувала фронт на полі бою. Українські військові в позиції, за якої вдало захищають небо. Україна зараз збиває до 90% повітряних об’єктів, які запускає Росія під час своїх атак.

“На полі бою ми стабілізуємо фронт, а також перебуваємо в позиції, коли закриваємо небо, якщо йдеться про дрони”, – зауважив він.

Міністр також наголосив на тиску на Москву, яким нині займається Київ. За його словами, Україна вводить далекобійні санкції, які успішно працюють на практиці. 

Зустріч у Брюсселі

За словами Сибіги, на порядку денному зустрічі в Брюсселі – безпека для України, а також досягнення справедливого та всеохопного миру. Він сказав, що роль США в переговорному процесі залишається важливою, але Європа може відігравати власну роль, яка буде додатковою.

Андрій Сибіга 11 травня вже зустрівся з Еліною Валтонен, міністеркою закордонних справ Фінляндії. Він написав у соцмережах, що на зустрічі вони обговорили мирний процес і нову роль Європи в ньому. Не оминули також і ситуацію на полі бою.

Сибіга підтвердив, що Україна готова скерувати експертів до Фінляндії, щоб захистити небо. Він сказав про це на тлі останніх подій, коли українські дрони випадково входили в повітряний простір Фінляндії та країн Балтії. Це відбувалося під час атак на російську нафтову інфраструктуру на узбережжі Балтійського моря.

“Ми також говорили про вступ України до ЄС — я наголосив на необхідності якомога швидше відкрити переговорні кластери”, – зазначив Сибіга.

Міністри України та Фінляндії також обговорили події в Центральній Азії, на Південному Кавказі та на Близькому Сході.

Раніше The Ukrainian Review писали, що ЄС планує запровадити нові санкції проти Росії за депортацію та примусове переміщення дітей з України. Про це 11 травня повідомила Кая Каллас.

The post Україна стабілізувала фронт і захищає небо – Сибіга на зустрічі в Брюсселі appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Про це 11 квітня повідомила представниця ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас. Вона виголошувала промову на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Європейського Союзу. 

Як повідомила кореспондентка видання Радіо Свобода, Кая Каллас заявила, що сьогодні ЄС очікує просування щодо санкцій проти людей, які причетні до депортації українських дітей. Вона сказала це під час анонсу зустрічі високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Вона відбудеться в Брюсселі в другій половині дня.

Рада Європейського Союзу з закордонних справ розглядає окремий пакет санкцій, що стосується депортації українських дітей. У цей пакет ввійде близько двадцяти нових включень. Про це свідчив європейський чиновник, що не має повноважень давати коментарі офіційно. ЄС узгоджує ці кроки з країнами G7 та розраховує на те, що Велика Британія та Канада ухвалять те саме рішення.

Спосіб вирішення проблеми

Каллас прокоментувала також припинення вогню, на яке погодився Путін. Вона сказала, що це було лише для того, щоб безпечно провести парад, “тоді як вони насправді атакували мирних жителів в Україні”. Вона наголосила, що Україна, як і раніше, дотрималася припинення вогню. 

Кая Каллас сказала, що важливо запровадити санкції проти причетних до депортації, щоб дати їм зрозуміти: вони несуть відповідальність. За її словами, “це жахливо, що роблять з цими дітьми”.  

Представниця ЄС повідомила, що Союз уже має варіанти, як вести переговори з росіянами, щоб переконати їх повернути дітей. За її словами, треба застосувати всю міжнародну солідарність. Зокрема і заручитися підтримкою країн, які тісно співпрацюють з Росією.

“Щодо військовополонених: ви можете їх обміняти, але оскільки Україна не депортувала жодних російських дітей, ви не можете обміняти дітей на дітей. Тому це набагато складніше”, – прокоментувала питання депортації Каллас.

За офіційними даними влади України, від початку повномасштабного вторгнення Росія депортувала чи примусово перемістила з України понад 20 тисяч дітей. У матеріалі The Ukrainian Review про повернення з Росії депортованих дітей ідеться про те, що нині 1,6 мільйонів українських дітей перебувають під контролем Росії. За даними України, за четвертий рік повномасштабного вторгнення вдалося повернути додому 804 дитини.  

Раніше The Ukrainian Review писали, що, незважаючи на домовленості про триденне припинення вогню, 9 травня Росія завдала по Україні ракетно-дронової атаки. Перемир’я оголосили на три дні: з 9 по 11 травня.

The post ЄС введе проти Росії нові санкції за депортацію українських дітей appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Про це пише видання The Reuters. У неділю, 10 травня, Німеччина відхилила пропозицію президента Росії Владіміра Путіна зробити Герхарда Шредера координатором переговорів. Ідеться про переговори з Європейським Союзом щодо укладення мирної угоди між Росією та Україною. Шредер має репутацію близької до Путіна людини.

Президент Європейської ради Антоніо Коста нещодавно заявив, що, на його думку, ЄС має «потенціал» для переговорів з Росією. На його думку, ЄС також може обговорити майбутнє архітектури європейської безпеки. Владімір Путін прокоментував можливі переговори, сказавши, що Шредер буде найкращим посередником на них. 

Німецький чиновник заявив виданню, що пропозиція не вселяє довіри. Росія не змінила умов, які висловлювала раніше. Першою перевіркою, за його словами, має бути те, чи Москва буде готова продовжити триденне припинення вогню.  Один з анонімних чиновників вважає, що Путін робить фальшиві пропозиції, щоб розколоти західний альянс.

8 травня речник німецького уряду заявив, що Берлін не бачить, щоб Росія була зацікавлена брати участь у серйозних переговорах. Він також наголосив, що переговори з ЄС треба узгоджувати з усіма державами-членами, а також з Україною. 

Хто такий Шредер

Герхард Шредер – колишній німецький канцлер, нині – голова Соціал-демократичної партії Німеччини. Він має тісні зв’язки з Росією. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він зберіг свої зв’язки. До цього він публічно вважав, що Росія законно анексувала Крим, і закликав скасувати санкції проти країни-агресорки. 

Після деокупації Київщини Шредер заявляв, що Путін не причетний до вбивств у Бучі. Він казав, нібито військові командири наказували вбивати людей на місцях.

З 2017 року Шредер був головою ради директорів російської нафтової компанії «Роснефть». Згодом він очолив раду директорів “суперечливого німецько-російського газопровідного консорціуму”, як пише Reuters. 

У травні 2022 року Європарламент закликав запровадити проти колишнього канцлера Німеччини санкції. Причина – його зв’язки з Росією. Після цього Шредер оголосив, що відмовляється від посади в раді директорів компанії. 

Раніше The Ukrainian Review писали, що Путін заявив про готовність зустрітися з Зеленським на території третьої держави. Він також звинуватив Україну у зриві обміну полоненими та пригрозив Вірменії «українським сценарієм» через її курс на євроінтеграцію. 

The post Німеччина проти пропозиції Путіна, щоб проросійський Шредер координував переговори appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Про це повідомило естонське видання ERR. Уряд Естонії очікує, що Україна краще контролюватиме свої БпЛА. Передумова – безпілотники порушували кордони країн Балтії впродовж останніх місяців. 

Від січня 2026 року Україна атакує російські нафтові об’єкти, що розташовані на узбережжі Балтійського моря. Були випадки, коли дрони залітали до повітряного простору країн Балтії, а також Фінляндії. Імовірна причина – російські глушіння зв’язку.

Естонський міністр закордонних справ Маргус Цахкна сказав, що хоч Україна і має право захищатися від Росії та бити у відповідь, проте уряд Естонії хвилюється, що можуть статися серйозніші аварії. 3 травня український дрон ненадовго ввійшов в повітряний простір Естонії.

«(…) Росія може взяти під контроль українські безпілотники та направити їх до нас, кудись, де також можуть бути жертви серед цивільного населення», – сказав Цахкна. 

Він додав, що Росія боїться НАТО, тому не хоче ескалації війни. За його словами, Естонія обговорила ризики з Україною.

Позиція України

8 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував ситуацію в соцмережах. Він написав, що Україна не спрямовувала дронів у бік Латвії. За його словами, компетентні органи обох країн обмінюються інформацією. Спеціалізовані установи України працюють над тим, щоб більше не виникало таких інцидентів. 

Сибіга назвав випадки ненавмисними та висловив вибачення Естонії, Латвії, Литві та Фінляндії. Він зазначив, що інциденти, коли дрони перетинали повітряний простір цих країн, спричинені перенаправленням українських дронів російськими системами радіоелектронної боротьби.

“Якщо буде підтвердження того, що це були українські дрони, які були навмисно збиті з курсу та спрямовані в бік Латвії російськими засобами радіоелектронної боротьби, ми принесемо наші найщиріші вибачення нашим латвійським друзям”, – написав Сибіга.

Він також зазначив, що за дорученням Президента України Володимира Зеленського Київ може скерувати експертні групи до країн Балтії. Мета – допомогти балтійським партнерам зміцнити повітряну безпеку. 

Раніше The Ukrainian Review писали, що в ніч на 8 травня та вранці того ж дня Україна атакувала низку регіонів Росії та окупований Крим.   

The post Естонія очікує, що Україна краще контролюватиме свої дрони appeared first on The Ukrainian Review.

Деталі

Парад до “Дня перемоги” в Росії тривав 45 хвилин. Уперше за багато років він пройшов без демонстрування військової техніки. Російське керівництво пояснює це “поточною ситуацією”.

Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що з боку України не було спроб зірвати парад. Раніше, 8 травня, Президент України Володимир Зеленський видав указ, яким дозволив провести парад у Москві на Красній площі. 

Російський президент Владімір Путін під час параду виступив на площі. Він прочитав пропагандистську промову, де спотворив історію Другої світової війни. За його словами, саме “совєтський народ” приніс Європі свободу та суверенітет тим країнам, які “капітулювали перед гітлерівською Німеччиною і перетворилися на покірних співучасників її злочинів”. 

Путін не згадав про пакт Молотова-Ріббентропа, за яким Німеччина та СРСР домовилися спільно напасти на Польщу. Цей пакт уклали 1939 року, він також дозволяв Сталіну окупувати країни Балтії та встановити контроль над всією Україною та Білоруссю.

“Наші бійці в Україні протистоять агресивній силі, яку підтримує весь блок НАТО, і, незважаючи на це, продовжують наступ”, – сказав Путін про російську війну проти України.

Очільник Кремля також заявив, нібито перемога завжди була і буде російською. За його словами, головна мета сучасної Росії – “перемога у війні проти України”.

Учасники параду з інших країн

На параді окремою колоною йшли солдати з Північної Кореї, які воювали в Курській області. У жовтні 2024 року Головне управління розвідки МО України вперше повідомило, що росіяни готують війська КНДР до участі в війні проти України. Станом на лютий 2026 року близько 6 тисяч військових з КНДР загинули чи зазнали поранень на війні.

На параді в Москві 9 травня був також самопроголошений президент Білорусі Алєксандр Лукашенко. За повідомленнями російських ЗМІ, також були присутні президенти Казахстану, Лаосу, Узбекистану, Верховний правитель Малайзії, Прем’єр-міністр Словаччини та інші очільники іноземних делегацій.

Раніше The Ukrainian Review писали, що в ніч на 9 травня російська армія атакувала Україну дронами та ракетою “Іскандер”, незважаючи на початок триденного перемир’я. Його ініціював Трамп, обидві сторони погодилися.

The post Московський парад 9 травня тривав менше години, військової техніки не було appeared first on The Ukrainian Review.