Також Зеленський заявив, що вже в середині лютого в Німеччині стартує виробництво українських дронів, і він особисто планує прийняти перший апарат із нової лінії. Президент додав, що виробничі потужності вже функціонують у Великій Британії, а всі ці проєкти базуються на українських технологіях. Він також заявив, що, на його думку, безпека Європи дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. За словами Зеленського, кілька спільних проєктів у цій сфері спиратимуться переважно на українських спеціалістів, які працювали в умовах війни.

Енергетика Росії та розвиток українських громад

Президент також прокоментував удари по енергетичній інфраструктурі Росії. За його словами, доходи від нафти та енергетики Москва спрямовує на виробництво зброї, якою атакує Україну. У цьому контексті Зеленський заявив, що такі об’єкти є частиною воєнної економіки РФ.

Окремо глава держави торкнувся питання розвитку українських сіл. Він наголосив, що держава має зосередитися на створенні умов для приватного бізнесу, а не на масовому відкритті державних підприємств. Зеленський також згадав про кредитні програми з пільговими умовами для сільських територій, водночас зазначивши, що цього недостатньо без інвестицій в інфраструктуру.

За його словами, попри війну та тимчасову окупацію частини територій, Україна фіксує зростання врожаїв і обсягів аграрного виробництва. Президент додав, що сільські громади залишаються важливою складовою економіки, однак для їхнього повноцінного відновлення потрібен час.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що, за словами голови Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганга Ішингера, припинення вогню в Україні може загрожувати безпеці Європи.

The post Україна запускає експорт дронів — Зеленський appeared first on The Ukrainian Review.

Дрон знайшли в селі Софія Дрокійського району. Після цього правоохоронці оточили місце події та викликали вибухотехніків для перевірки об’єкта.

Реакція влади та наслідки війни для Молдови

За даними поліції, безпілотник може нести бойовий заряд, як дрон-камікадзе, а також використовуватися для розвідки. Водночас у знайденому апараті вибухівки не було. Це вже третій дрон, який виявили в Молдові з початку року.

Міністерство закордонних справ Молдови заявило, що рішуче засуджує будь-які інциденти, які можуть свідчити про порушення повітряного простору країни та створювати загрозу для громадян. У відомстві наголосили, що Молдова захищає свій суверенітет і територіальну цілісність та стежить за ситуацією разом із національними службами.

Інцидент стався на тлі регулярних непрямих наслідків війни Росії проти України для Молдови. Нещодавно країна пережила масштабне відключення електроенергії. Значна частина мешканців залишилася без світла. Зупинилися тролейбуси та не працювали світлофори.

МЗС Молдови заявило, що інцидент може загрожувати безпеці людей і є порушенням повітряного простору країни. Влада просить громадян не підходити до підозрілих предметів. Голова парламенту Ігор Гросу сказав, що цей випадок показує агресію Росії та потребу посилювати протиповітряну оборону від дронів. За даними місцевих влади, від початку повномасштабної війни в Молдові впали майже 20 російських безпілотників. Більшість із них були типу Gerbera і без вибухівки.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що наприкінці січня масштабний збій стався через проблеми на високовольтних лініях між Україною, Молдовою та Румунією, що спричинило каскадні відключення частини енергомережі.

The post У Молдові знайшли російський дрон біля кордону з Україною appeared first on The Ukrainian Review.

За даними видання, британські оборонні джерела заявляють, що військові варіанти для захоплення таких суден вже визначені. У планах також беруть участь союзники НАТО. Проте дії ще не почалися, незважаючи на нещодавнє захоплення танкера у Атлантиці силами США за підтримки Британії.

Тіньовий флот, юридичні ризики та економічний вплив

The Guardian пише, що у січні в Ла-Манші та Балтійському морі помітили 23 судна тіньового флоту з фальшивими або підробленими прапорами. Багато з них перевозять російську нафту до Китаю, Індії та Туреччини. Спільна заява Великобританії, Німеччини, Франції та інших країн НАТО закликала кораблі дотримуватися міжнародного права, але захоплень поки не було.

Експерти кажуть, що Королівський флот міг би діяти за морським правом, оскільки деякі судна фактично позбавлені громадянства. Проте влада побоюється ескалації, якщо операцію очолить Велика Британія чи Європа. Минулого місяця США захопили танкер Marinera за допомогою Британії, хоча він намагався уникнути захоплення, змінивши прапор на російський.

Великобританія обговорює проведення зустрічі балтійських і північних країн, щоб розглянути військові варіанти. За словами міністра оборони Джона Хілі, будь-яку захоплену нафту можна буде продати та спрямувати на підтримку України.

Росія виробляє близько 10 млн барелів нафти на день, з яких 5–6 млн експортують морем. Після санкцій і обмежень ціни Москва створила “тіньовий флот” із старих танкерів. Як зазначається у матеріалі, судна погано утримуються, часто застраховані частково та використовують фальшиві прапори.

Незважаючи на удари безпілотників по кількох танкерах тіньового флоту, російський експорт залишається понад 5 млн барелів на день. Тим часом доходи Росії від нафти та газу впали на 24% у 2025 році, що послабило економіку.

The Guardian наголошує, що подальші заходи, зокрема заборона ЄС на морські послуги для російських суден у поєднанні з військовими діями, можуть сильно вплинути на фінанси Москви.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно представила 20-й пакет санкцій проти Росії.

The post Великобританія планує захопити танкер із російського тіньового флоту appeared first on The Ukrainian Review.

За даними агентства, американські та українські перемовники говорили про швидкий графік завершення війни. Водночас учасники переговорів сумніваються, що його вдасться виконати. Головна причина — відсутність домовленостей щодо територій.

Територіальні суперечки, вибори та позиції сторін

Як пише видання, будь-яку мирну угоду планують винести на загальнонаціональний референдум. Голосування можуть провести одночасно з президентськими та парламентськими виборами. За словами джерел, американська переговорна група на чолі зі спецпосланцем Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером під час зустрічей в Абу-Дабі та Маямі закликала Київ не затягувати з цим процесом.

У Вашингтоні пояснюють поспіх наближенням проміжних виборів у Конгресі. За інформацією Reuters, президент Дональд Трамп невдовзі більше зосередиться на внутрішніх питаннях. Через це в адміністрації побоюються втратити час і політичні ресурси для мирної угоди.

Другий раунд переговорів за посередництва США завершився в Абу-Дабі обміном військовополоненими. Сторони також домовилися продовжити діалог. Президент Володимир Зеленський заявив, що наступна тристороння зустріч може відбутися у США.

Також повідомляється, що сторони обговорювали можливість проведення виборів і референдуму в травні. Водночас українські виборчі органи оцінюють підготовку щонайменше у шість місяців. Для цього потрібні законодавчі зміни, адже під час воєнного стану голосування заборонене.

Київ наполягає на припиненні вогню на час кампанії та вимагає гарантій безпеки від США і партнерів. Найбільші розбіжності залишаються щодо територій, а також контролю над Запорізькою АЕС. Росія хоче повного контролю над Донецькою та Луганською областями і управління станцією. Україна ці умови вважає неприйнятними.

Як пише Reuters, Росія нині окуповула близько 20% території України, враховуючи Крим та частину Сходу. Водночас більшість українців і далі виступають проти територіальних поступок навіть в обмін на західні гарантії безпеки.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що в ніч на 7 лютого росіяни завдали чергового масованого удару по критичній інфраструктурі України.

The post США планують домовитися про мир в Україні й можливі вибори вже навесні appeared first on The Ukrainian Review.

Це вже третій приїзд Туска до України на посаді глави польського уряду. До столиці він прибув потягом. На вокзалі його зустріли міністр закордонних справ Андрій Сибіга та тимчасовий повірений Польщі Пйотр Лукасевич. Після прибуття лідери вшанували пам’ять загиблих українських захисників біля Стіни пам’яті на Михайлівській площі. Візит відбувся на тлі другого раунду переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі щодо можливого припинення війни та гарантій безпеки.

Про що домовлялися Київ і Варшава

Під час спільної пресконференції Володимир Зеленський заявив, що Україна не піде на компроміси щодо своїх територій. За його словами, навіть якщо хтось визнаватиме окуповані землі російськими, це «нічого не дасть».

Він також повідомив, що українська делегація продовжує роботу в Абу-Дабі. За словами Зеленського, переговори складні, але процес триває. Уже відбувся обмін полоненими. Україна наполягає на подальших обмінах і нових зустрічах найближчим часом.

Президент зауважив, що припинення вогню можливе лише за наявності реальних міжнародних гарантій безпеки, передусім з боку США.

«У Росії не має бути жодної винагороди за агресію. Війна має закінчитись так, щоб у Росії не було бажання знов починати цю агресію проти України, чи проти інших держав Європи», — сказав Зеленський.

Окремо сторони обговорили енергетичну співпрацю, постачання газу, посилення ППО та спільне виробництво дронів і озброєння. Зеленський закликав Польщу підтримати посилення санкцій ЄС проти Росії, зокрема щодо нафтових танкерів і використання заморожених російських активів для відновлення України.

Дональд Туск підтвердив, що Варшава не визнає російську окупацію та підтримуватиме Київ на переговорах. Він повідомив, що 47-й пакет допомоги вже передано, а 48-й — готують. Його вартість становитиме близько 200 млн злотих і він переважно включатиме броньовану техніку.

Також Туск заявив про готовність Польщі передати Україні винищувачі МіГ-29 у разі потреби та анонсував консультації з військовим керівництвом щодо додаткової підтримки ППО.

Крім того, сторони обговорили підготовку міжнародної Конференції з відновлення України, яка відбудеться у червні в Гданську. Для координації цього процесу до Києва прибув міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що в межах першого у цьому році обміну додому повернулися 150 українських військових і 7 цивільних. Наймолодшому захиснику — 23 роки, у полон він потрапив у 19. Найстаршому — 63.

The post Візит Туска до Києва: Польща оголосила про нову допомогу та підтримку України appeared first on The Ukrainian Review.

Переговори тривали щонайменше тиждень і були складними. Основним питанням залишалося, як країни, що не входять до ЄС, можуть брати участь у контрактах на постачання озброєнь за кредитом. Проєкт угоди дозволяє Україні купувати важливі види озброєнь у США, Великій Британії та інших країнах, якщо аналогів у ЄС немає або є термінова потреба. Велика Британія, якщо братиме участь у додаткових закупівлях, має внести фінансовий внесок для покриття відсотків за кредитом, пропорційно вигоді її оборонних компаній.

Контроль ЄС і участь третіх країн

Франція очолила зусилля, щоб країни ЄС, які платять відсотки за кредитом, отримали максимальну вигоду від контрактів. Для цього до проєкту угоди додали уточнення: будь-яка участь третіх країн має базуватися на балансі прав і обов’язків. Треті країни не отримають таких самих прав і вигод, як країни-члени.

Проєкт також посилює контроль ЄС над закупівлями поза блоком. Україна має надати дані, що підтверджують необхідність таких закупівель. Єврокомісія перевірятиме їх “без зайвої затримки” разом із новою Групою експертів з оборонної промисловості України, до якої входять представники країн ЄС.

До переліку озброєнь, які Україна зможе купити за межами ЄС, входять системи протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпаси для винищувачів і засоби глибокого ураження.

Європейська Комісія планує залучити €90 млрд боргових коштів до квітня, коли Україна вичерпає резерви. Якщо бюджетних коштів не вистачить, країни-члени покриють різницю.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що Швеція та Данія замовили системи протиповітряної оборони Tridon Mk2 для України на суму понад €240 млн.

The post ЄС близький до угоди про кредит Україні на €90 млрд appeared first on The Ukrainian Review.

Російські хакери намагалися зірвати підготовку до зимових Олімпійських ігор-2026, які пройдуть з 6 по 22 лютого в Італії. Вони здійснили серію кібератак на дипломатичні установи та об’єкти, пов’язані з Іграми. Про це заявив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, повідомляє агентство ANSA.

За словами глави МЗС, атаки були спрямовані на представництва італійського зовнішньополітичного відомства, зокрема у Вашингтоні. Також під удар потрапили сайти зимової Олімпіади та готелі в Кортіні-д’Ампеццо. Таяні наголосив, що всі спроби втручання вдалося зупинити. Він прямо вказав на російське походження цих дій. Він не уточнив технічних деталей інцидентів. Водночас підкреслив, що служби безпеки працювали у посиленому режимі.

Кібератаки та інформаційний тиск перед Іграми

Як нагадує РБК-Україна, раніше Таяні заявляв, що Рим готує пропозицію до ООН щодо олімпійського перемир’я під час зимових Ігор-2026 у Мілані та Кортіні-д’Ампеццо. Італія пропонувала припинення вогню у всіх світових збройних конфліктах. Зокрема в Україні та на Близькому Сході. Країна також розглядала Олімпіаду як майданчик для деескалації. Кілька днів тому президент Італії Серджо Маттарелла закликав сторони до тимчасового миру.

Паралельно з кібератаками Росія активізувала інформаційний тиск. Як повідомили у Центрі протидії дезінформації, напередодні Олімпіади російська пропаганда запустила хвилю фейків. Вони спрямовані на дискредитацію України та українців у міжнародному просторі. Пропагандистські ресурси поширювали вигадані історії про нібито заборони на в’їзд «агентам СБУ», бронювання люксів у готелях та «вилучення паспортів» у родичів спортсменів. У Центрі зазначили, що ці повідомлення маскуються під матеріали західних медіа. Вперше вони з’являються в російському Telegram-сегменті.

У МЗС Італії заявили, що всі об’єкти, пов’язані з Олімпійськими іграми, перебувають під постійним наглядом. Країна співпрацює з міжнародними партнерами. Мета — гарантувати безпеку спортсменів, делегацій та гостей.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що передача контрольованих Україною частин Донецької області Росії несе критичні ризики та може спровокувати нову ескалацію.

The post Італія повідомила про кібератаки РФ на Олімпіаду, ЦПД спростував фейки про Україну appeared first on The Ukrainian Review.

За його словами, зенітно-ракетні комплекси Tridon Mk2 можуть перехоплювати дрони, крилаті ракети та гелікоптери. Вони допоможуть Україні захищати критичну інфраструктуру та забезпечити безпеку мирного населення. Також Йонссон зазначив, що Tridon Mk2 були розроблені швидко і відповідають сучасним потребам як України, так і Швеції. Міністри наголосили, що захист енергетичної та цивільної інфраструктури є критичним через інтенсивні зимові атаки Росії.

Поставка та фінансування

Наразі обладнання вже знаходиться у виробництві. Системи будуть доставлені безпосередньо в Україну. Вони дозволять повністю забезпечити роботу одного ППО-батальйону, який налічує до 1 000 військових. Крім того, фінансування пакета розподілили між країнами: Швеція виділяє майже €200 млн, а Данія – понад €40 млн.

Міністри оборони підкреслили, що спільна покупка демонструє тісну співпрацю двох країн та їхню підтримку України у протистоянні російській агресії. Також вони зазначили, що зміцнення протиповітряної оборони підвищить безпеку критично важливої інфраструктури та обороноздатність українських сил.

Йонссон додав, що сучасні системи ППО потрібні Україні для захисту від довготривалих ракетних ударів та повітряних атак на великі міста. Міністри підкреслили, що співпраця Швеції та Данії демонструє єдність Європи у підтримці України.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що під час візиту до Києва Генсек НАТО Марк Рютте запевнив, що Альянс продовжує співпрацю з країнами-членами для постачання Україні додаткових ракет для систем ППО.

The post Швеція та Данія виділяють €246 млн на посилення ППО України appeared first on The Ukrainian Review.

За словами Рютте, остання атака стала однією з найпотужніших за весь час повномасштабної війни, а за кількістю балістичних ракет могла бути «рекордною». Він наголосив, що удари відбувалися посеред сильних морозів та були спрямовані по цивільній і критичній інфраструктурі. Це, за його оцінкою, ці удари не спрямовані на військові об’єкти та лише погіршують умови життя мирного населення. Генсек НАТО також зазначив, що Україна демонструє готовність діяти в межах дипломатичних домовленостей. Однак дії Росії викликають серйозні сумніви щодо її намірів. Президент Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з генсеком НАТО повідомив, що в момент, коли вони разом вшановували пам’ять загиблих українських воїнів на Майдані Незалежності, російський літак вийшов на пусковий рубіж. За словами глави держави, це є показовим сигналом реального ставлення Росії до розмов про деескалацію.

Виступ у парламенті та подальша підтримка України

Раніше цього ж дня Марк Рютте виступив у Верховній Раді України. Як повідомляє Укрінформ, він заявив, що попри дипломатичні зусилля США та України, Росія продовжує атаки на українські міста, демонструючи несерйозність своїх заяв про мир. Водночас генсек Альянсу запевнив, що підтримка України з боку НАТО залишається незмінною та пріоритетною.

Під час пресконференції в Києві Рютте також висловив упевненість, що союзники зможуть забезпечити фінансування програми PURL у 2026 році. Йдеться про 15 мільярдів доларів. За його словами, через цей механізм Україна вже отримала 75% ракет для фронту та 90% ракет для протиповітряної оборони. Він додав, що НАТО продовжує роботу з країнами-членами щодо пошуку додаткових ракет для систем Patriot та інших засобів ППО.

Востаннє Марк Рютте відвідував Україну 22 серпня 2025 року. Тоді разом із Президентом Зеленським він обговорив гарантії безпеки та постачання зброї для Збройних Сил України.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що напередодні візиту генсека НАТО Росія завдала чергового масованого удару по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.

The post Рютте в Києві: атаки Росії ставлять під сумнів її заяви про мир appeared first on The Ukrainian Review.

Під час переговорів обговорювали деталі складу пакета допомоги. Серед поставок — радари та ППО від шведської компанії Saab, а також ресурси для української оборонної промисловості. Мовиться про додаткові системи радіоелектронної боротьби та ударні дрони, включно з deep strike. Міністерство оборони України наголосило, що ці інструменти є важливими для зміцнення безпеки.

Основні напрямки співпраці

Міноборони України зазначає, що особливу увагу під час переговорів приділили посиленню протиповітряної оборони та протидії балістичним загрозам з боку Росії. Україна та Швеція обговорюють додаткові поставки в рамках ініціативи PURL, яка спрямована на забезпечення військових критично важливими засобами для перехоплення російських ракет.

Крім того, сторони розглянули розвиток співпраці у сфері оборонних технологій. Кластер Brave1 обговорює можливість створення програми Brave–Sweden. Вона передбачає співфінансування оборонних проєктів, залучення грантових коштів і тестування інноваційних рішень безпосередньо в бойових умовах.

Окрім цього, Україна та Швеція узгоджують прискорене відкриття спільних виробництв для розміщення українських безпекових рішень на території Швеції. Також під час переговорів обговорювали авіаційну допомогу, зокрема можливе постачання винищувачів Gripen і ракет Meteor для боротьби з літаками, що несуть керовані авіаційні бомби.

Раніше The Ukrainian Review повідомляло, що українське військо увійшло до топ-20 найсильніших армій світу серед 145 країн.

The post Швеція готує масштабний пакет оборонної допомоги для України appeared first on The Ukrainian Review.